Варіанти подальшого розвитку війни на Близькому Сході: який фінт знову повторив Путін

Пішов другий місяць ескалації на Близькому Сході, спровокованою терористичною атакою ХАМАС на Ізраїль. Ізраїльська армія (ЦАХАЛ) веде бої у центрі міста Газа, намагаючись виконати цілі операції – знищення ХАМАСу та звільнення заручників. При цьому влада Ізраїлю запевняє, що не має наміру окупувати Сектор Газа. І навіть погодилися на "гуманітарні паузи", даючи можливість мирним жителям залишити анклав, який перетворився на поле бою. Про що свідчить ситуація нині? Що це означає у ракурсі російсько-української війни? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Загострення на Близькому Сході. Фото: з відкритих джерел

Є три варіанти подальшого розвитку подій

Політексперт, кандидат політичних наук, історик Олександр Палій вважає, що є три варіанти подальшого розвитку подій.

Перший сценарій – найоптимальніший для Ізраїлю, його союзників, України. Згідно з ним, ЦАХАЛ швидко (максимум за місяць-два) закінчує операцію хоча б у північній частині Гази. Знищить бойові можливості ХАМАС, унеможлививши атаки на Ізраїль у майбутньому. Зафіксує безпекову ситуацію. І розпочне політичні консультації з арабським світом щодо подальшого управління Сектором Газа. Тоді вся ця історія перестане відволікати увагу від України. І поки схоже, все йде саме таким шляхом, зазначає експерт.

Другий варіант — ХАМАС зможе чинити опір більш тривалий час, операція затягнеться. Територія Гази невелика, але там дуже щільна забудова, тунелі, населення симпатизує хамасівцям.

Третій варіант — у війну вступають інші учасники. Хезболла, а то й Іран. На сьогодні цей сценарій менш ймовірний, ніж здавався спочатку, підкреслює Олександр Палій.

На думку експерта, Ізраїль тепер налаштований допомагати Україні.

Україні свою позицію слід висловлювати дуже акуратно

Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.) Ігор Романенко розмірковує так:

На думку експерта, безумовно, слід проводити паралель між хамасівським та російським тероризмом. І у цьому ракурсі, нагадує Ігор Романенко, правильні речі говорив у нещодавньому зверненні президент США Джо Байден.

Він вважає, що тут напрошується аналогія з тим, як Путін діяв після анексії Криму та початку гібридної війни на Донбасі. Тоді він став нерукостислим, а на листопадовому саміті "Великої двадцятки" в австралійському Брісбені з ним навіть ніхто не хотів стояти поруч. І мстивий російський диктатор перекинув війська РФ у Сирію, підтримав тамтешнього диктатора Башара Асада, зруйнував багато міст, створив міграційну кризу. І змусив Захід спілкуватися із ним. Фактично відновивши раніше втрачений вплив.

Читайте також на порталі "Коментарі" – довкола чого йдуть торги в США: на що може погодитися Байден заради допомоги Україні.