У Кремлі 7 травня відбулася чергова путінська "інаугурація", яку відвідали делегації шести із 27 країн ЄС. Включаючи французького посла, що викликало, м'яко кажучи, подив у декого в Україні. У своїй інавгураційній промові Путін обіцяв росіянам, що вони "разом переможуть", а також стверджував, що РФ нібито не відмовляється від діалогу із Заходом. Які основні висновки можна зробити за підсумками цього шоу? Що важливо зрозуміти Україні? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Володимир Путін. Фото: з відкритих джерел
Потрібно готувати свої дії на дипломатичному фронті
Народний депутат України VI та VII скликань, голова Центру дослідження політичних цінностей, історик Олесь Доній поділився такими роздумами:
"На нас напала фашистська Росія. Вона є державою. Держава має керівника, органи управління, підлеглих. Від формально-юридичного визнання і тих чи інших епітетів структура російської влади не змінюється. Там залишається керівник, який розпочав війну проти України, органи управління, які забезпечують агресію та функціонування своєї держави, а також підлеглі – які виконують усі вказівки. І від того, що Україна не вважає Путіна легітимним
президентом,
він, на жаль, не зникне".
За словами експерта, для України неприємний момент, що деякі представники наших союзників, держав, які нам допомагають або входять до структури, які це роблять (НАТО та ЄС), виявилися готовими до публічних контактів з російським диктатором, включаючи визнання його як новообраного президента.
"Це певною мірою завдає шкоди по поданню наших союзників як єдиного фронту, який підтримує Україну. Втім, насправді це й так не єдиний фронт. І позиції тих самих Польщі та Угорщини тут помітно відрізняються. Тому нам із кожним союзником, партнером слід працювати персонально", – зазначає Олесь Доній.
Він вважає, що пояснити позицію деяких країн (а на інавгурацію прибули представники Угорщини, Франції, Словаччини, Кіпру, Мальти та Греції), можливо, можна… Але не виправдати – принаймні з української точки зору.
"Колишній Верховний головнокомандувач об'єднаними силами НАТО в Європі, американський генерал Уеслі Кларк у нещодавній статті на сайті
Atlantic Council зазначав, що ядерний шантаж з боку Путіна працює. І у випадку з його інавгурацією можна припустити, що частина наших західних союзників хоче використовувати свої контакти для спроби вгамувати цього фашизоїда. Інші пояснення (що це діє російська агентура) для нас менш приємні. Тим більше, коли йдеться про Францію, яка останнім часом із усіх країн ЄС продемонструвала найбільш жорстку позицію щодо РФ. У тому числі – заявляючи про готовність ввести на українську територію, за потребою для допомоги нам французький збройний контингент. Саме тому поява на путінській інавгурації представника Франції вибивається із цієї позиції. І нам легше знайти пояснення, що це спроба вплинути на РФ для пом'якшення її позиції", – пояснює експерт. Він наголошує, що ми не знаємо, чому насправді шість європейських країн відправили своїх представників на шоу у Кремлі. Але це виглядає для нас не дуже добре.
"Спробуємо це перебити швейцарським
самітом миру,
наміченим на 15-16 червня. Там буде продемонстровано збільшення коаліції на підтримку України, – наголошує Олесь Доній. – Резюмуючи: слід менше звертати увагу на путінську інавгурацію, готуючи свої дії, зокрема, на дипломатичному фронті. Тим більше, що РФ, як бачимо, не спить – і також працює". Макрон намагається наростити власну геополітичну суб'єктність
Глава платформи Єдиний координаційний центр, політолог Олег Саакян наголошує, що сьогоднішнє дійство у Кремлі не має прямого впливу на динаміку процесу.
"Це просто обов'язковий захід, щоб зафіксувати самопереобрання Путіна. Тут немає жодного функціонального значення, крім суто символічного та обов'язкового. Якби в РФ могли відмовитись від інавгурації – відмовилися б. Адже з погляду міжнародних результатів це акт приниження Путіна. Явка всього шести представників європейських держав, відсутність на інавгурації значних лідерів – демонструє падіння впливу Путіна від його минулої інавгурації до нинішньої", – пояснює експерт.
Що стосується тих європейських делегацій, які, все ж таки, були. Щодо п'яти ситуація досить очікувана, вони тією чи іншою мірою мають зв'язки з РФ. Але в Україні особливо болісно сприйняли участь в інавгурації французького посла.
"При цьому даний хід, мабуть, єдиний раціонально
зрозумілий.
Наразі президент Франції Макрон намагається наростити власну геополітичну суб'єктність. Перетворити Париж на лідера ЄС – безпекового, геополітичного. Відповідно, відсутність власних каналів комунікації з Росією робить Францію слабшою в діалозі зі США, Великобританією, Китаєм, які мають контакти з Москвою. Щоб не бути в позиції залежності від контактів посередників, Париж і вирішив надіслати свого посла на путінську інавгурацію, — вважає Олег Саакян. — У тому числі, щоб не дати повністю перервати комунікацію між Францією та РФ. Що поставило б французьку дипломатію у складніші умови у переговорах із тим самим Китаєм, який у такому разі говорив би за себе і за РФ". Читайте також на порталі "Коментарі" — чи розуміє Захід, що РФ веде війну не тільки проти України: чому змінюється риторика.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.