Увечері 26 червня російський диктатор Володимир Путін виступив із терміновим відеозверненням до росіян. Другим подібним після бунту "ЧВК Вагнер" на чолі з Євгеном Пригожиним. Але, якщо 24 червня, коли стався заколот, Путін фактично поставив на вагнерівцях тавро зрадників, то ввечері 26-го повідомив, що заколотники можуть спокійно піти до Білорусі, а хто хоче – укласти контракти з Міноборони чи іншими силовими структурами. Тим часом у Білорусі вже почали будувати військові табори для ПВК "Вагнер". Про що говорить те, що відбувається? Чому Путін не наважується на якісь жорсткі кроки, адже він виглядає явно програвшим? Як ця явно незакінчена п'єса може розвиватися далі? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Володимир Путін. Фото з відкритих джерел
Путін отримав ще один важіль впливу на керівництво Білорусі
Експерт Аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник розмірковує так:
"Пригожин та ПВК "Вагнер" боролися за місце під сонцем у лізі серед улюблених опричників Путіна. Раніше цю нішу повністю займав Кадиров та його угруповання "Ахмат". Вони були готові виконувати будь-які накази Путіна, навіть незаконні. Але останнім часом у цю нішу увірвався Пригожин із вагнерівцями. Вони продемонстрували свою силу, а також готовність виконувати вказівки Путіна – і лише Путіна. Пригожинці відкрито заявляли, що не виконуватимуть наказів міністра оборони Шойгу та голови Генштабу Герасимова. Лише те, що скаже особисто цар Путін. І зараз вони серйозно зайшли до ніші опричників особисто Путіна. І цілком логічно, що їх відправили до Білорусі. Адже Лукашенко іноді сумнівається у рішеннях Путіна, намагається уникнути того, що йому диктує Кремль".
І Пригожин з його угрупуванням (нехай навіть не 25 тисяч, а близько десяти, але це — навчені, професійні бійці) зможуть впливати на офіційний Мінськ, так як накаже офіційна Москва), зазначає експерт. Фактично, пояснює він, Путін одержав ще один важіль впливу на керівництво Білорусі.
"Тобто із ситуації досить патової, коли на Москву йшли колони розсерджених вагнерівців, саме Путін вийшов переможцем. По-перше, отримав у своє розпорядження (хоч і неофіційно) ще одне військо опричників, які готові виконати будь-який його незаконний наказ. По-друге, направив цю міні-армію до Білорусі, де вона виконуватиме ті функції, які на неї покладе Кремль", – робить висновок Микола Мельник.
Лукашенко навряд чи погодиться тримати у себе банду, що налякала самого Путіна
Політичний експерт, консультант з політичного та антикризового PR Тетяна Лупова зазначає, що вчорашня "історична" промова Путіна мала, за визначенням Пєскова, стати епохальною та надзвичайно важливою для росії.
"Ну, в принципі, так і сталося. Старий, слабкий, втомлений і розгублений тиранчик так радів, що його не захопили вагнерівці. Виглядало це скоріше як привід для мемів, ніж визначальний виступ. Хоча долю росії він таки окреслив. Буде так само погано, але недовго", – наголошує експерт.
Щодо приватних армій, продовжує вона, то озброїти тисячі вбивць, ґвалтівників та інших головорізів із кримінальним минулим і чекати, що вони вічно коряться колишньому спецслужбісту — така собі історія.
"У цього контингенту дещо інші закони та внутрішні переконання, скажімо так. Не дивно, що в результаті одна така приватна армія вийшла з покори. Втім, поки що Путін зумів це пережити. Але це не на довго. Слабкість і розгубленість влади, відсутність захисту та підтримки особисто Путіна стали цілком очевидними, причому не лише для міжнародних експертів, а й для внутрішнього споживача казок про велич росії. Вся ця велич луснула як мильна бульбашка", – констатує Тетяна Лупова.
Прогнозуючи подальшу долю вагнерівців та Пригожина, вона припускає, що буде, як і з путінською промовою – погано, але не довго.
"Розбити табори у Білорусі ніхто їм, швидше за все, не дасть, – вважає експерт. – Учора паблік "Білоруський гаюн" уже спростував
інформацію про будівництво якихось таборів для тисяч головорізів. Лукашенко навряд чи погодиться тримати у себе банду, що налякала самого Путіна. Але є в цьому всьому ще один позитив — якщо вагнерівці заберуться з України (неважливо, самі поїдуть чи в мішках для трупів), нашим військовим точно полегшає. Бо що менше окупаційних військ разом узятих, то легше нам". На марення, ніби Лукашенко став якимось посередником, віри немає, на Пригожина натиснули якось інакше
Політтехнолог Борис Тізенгаузен зазначає, що другий виступ Путіна з моменту бунту вагнерівців вийшов досить зім'ятим, подальші збори силовиків також нічим примітним не завершилися.
"Але було видно, що російська влада всіляко намагається згладити ті жахливі проблеми, які оголив
похід Пригожина.
Насправді він, звісно, ніякої влади брати до рук не збирався. Метою було зберегти ПВК під своїм контролем, а також — упіймати Шойгу в тому ж Ростові. Про що Пригожин сам говорив. Коли стало відомо, що Шойгу відлетів до Москви, Пригожин відправив за ним засновника "Вагнера" — Уткіна з колоною найманців. Що було далі, ми знаємо", – зазначає експерт. Але, продовжує він, все було сприйнято зовсім інакше. Адже ніхто не знав справжніх цілей Пригожина. Лише ті, хто з ним прямо говорив. А Путін цього робити не став. Схоже, злякався.
"На марення, ніби Лукашенко став
якимось посередником,
особисто у мене віри немає. На Пригожина натиснули якось інакше. Те, що в Білорусі будуватимуть якісь табори для вагнерівців, я також не вірю. Це найманці, вони звикли воювати. Їм треба десь брати гроші. Отже, частина з них піде воювати далі, гарячих точок вистачає. Сидіти на місці – не їхня історія, – наголошує Борис Тізенгаузен. – Але росіяни можуть розкручувати цю історію з таборами, щоби змусити нас перекинути додаткові війська на кордон з Білоруссю". Читайте також на порталі "Коментарі" — що відбувається в Росії після заколоту Пригожина – чи справді режим Путіна приречений.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.