Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко після вибуху 23 серпня у Тверській області літака з головою ПВК "Вагнер" Євгеном Пригожиним відхрестився від гарантій безпеки, які сам давав йому, щоб зупинити червневий заколот. Також Лукашенко заявив, що ПВК "Вагнер", яка після заколоту 23-24 червня розмістилася в Білорусі, там і залишаться. Що показала ситуація зі знищенням Пригожина та всієї керівної команди "Вагнера"? Яка подальша доля цієї ПВК? Про що говорить реакція на це Лукашенка та Путіна, який раніше прокоментував катастрофу у стилі "Пригожин був складною, але талановитою людиною"? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Євген Пригожин. Фото: з відкритих джерел
Лукашенко докладатиме зусиль, щоб зберегти у себе "ядро" вагнерівців
Голова Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу, екс-член української делегації у Тристоронній контактній групі щодо врегулювання конфлікту на Донбасі Сергій Гармаш розмірковує так:
"Знищення Пригожина було лише питанням часу. Думаю, він сам це розумів. Вбивство не лише Пригожина, а й усієї вагнерівської верхівки – закономірний наслідок політики Путіна. Він неодноразово в інтерв'ю зізнавався, що не вибачає зради".
За словами експерта, з огляду на те, що загибель всього керівництва обезголовило пригожинський синдикат, зараз розпочнеться пограбування бізнес-імперії Пригожина та ПВК "Вагнер". Ця військова компанія як найбільш ефективна бойова одиниця цікава російській державі, вважає Сергій Гармаш. Втім, продовжує він, цікава і Лукашенко, який нарощує мілітаризацію. Для нього вагнерівці представляють цінність і з точки зору навчання білоруської армії, і як лякало для західних сусідів (Польщі, країн Балтії).
"При цьому, оскільки юридично ПВК "Вагнер" не існує, ми не знаємо, хто укладав контракти із найманцями. Але підтверджено, що всі вони – контрактники. І одержують зарплату за перебування у ПВК. Сумнівно, що білоруська держава має кошти на утримання, як казав Лукашенко, десяти тисяч вагнерівців. Тим більше, що й раніше Лукашенко неодноразово заявляв, що Білорусь не витрачає грошей на утримання цього угруповання. Мовляв, просто надали їм територію та намети", – нагадує експерт.
Швидше за все, продовжує він, Лукашенко докладатиме зусиль, щоб зберегти у себе "ядро" вагнерівців (використовуючи їх як інструкторів, а також для залякування сусідніх держав-членів НАТО). Ідеться, ймовірно, про кількість до тисячі. Більше утримувати Білорусь навряд чи зможе, зазначає Сергій Гармаш.
"Інших найманців або направлять до Африки (де ПВК російського Міністерства оборони вже підміняє вагнерівську структуру), або намагатимуться змусити підписати контракти з МО РФ, використовуючи потім на його розсуд, – прогнозує експерт. – Як лякало, як символ ПВК "Вагнер" ще використовуватимуть якийсь час. Але як цілісна та потужна бойова одиниця це угруповання після смерті Пригожина перестало існувати".
Історія з усуненням Пригожина не повинна нікого дивувати
Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, голова Луганської військово-цивільної адміністрації (2015-2016 роки), керівник та засновник волонтерської групи "Народний тил" Георгій Тука переконаний, що ліквідація Пригожина та всієї командирської верхівки "Вагнер" — операція спеціалістів. А ті діяли зі схвалення Путіна.
"Реакція з боку Лукашенка абсолютно прогнозована: "А що я, а що я?! Це ж не над територією Білорусі". Як і з боку Путіна – у стилі "ні сорому, ні жалю". І той факт, що ще не встигли впізнати тіла, а вже почали рвати на шматки залишки пригожинської імперії, включаючи особовий склад вагнерівців (використовуючи базу даних, яку вкрав начальник відділу кадрів із позивним "Кришталь"), говорить сам за себе. Вже як мінімум чотири ПВК запропонували вагнерівцям вступити до їхніх лав для роботи в африканських країнах. Тобто ті африканські активи, які раніше значилися за Пригожиним (золото, смарагди, нафта), вже діляться. Причому різними структурами", – наголошує експерт.
На його думку, історія з усуненням Пригожина не повинна нікого дивувати.
"Одразу після заколоту, що провалився, я казав, що його ліквідують. Але не одразу, а протягом двох-шести місяців. Щоб не створювати прямих зв'язків із усуненням та бунтом, помстою Путіна. Зараз посилено працює контррозвідка, виявляючи тих офіцерів вищої та середньої ланки, хто був на контакті з Пригожиним та його командирами, так чи інакше підтримували його рух. Цих людей вже пресують – і ще пресуватимуть. Когось усунуть з посади, когось переведуть на другорядні ролі. Протягом року-двох усі, хто так чи інакше стосувався заколоту, будуть виявлені та покарані", – прогнозує Георгій Тука.
При цьому, продовжує він, схоже на те, що військові, які обіцяли Пригожину підтримку в його марші на Москву, просто "кинули" його, коли він зважився на бунт. І це, швидше за все, стало причиною такого стрімкого розвороту пригожинської армії, яка не дійшла до Москви кілька сотень кілометрів.
"Думаю, були певні домовленості, але в вирішальний момент ті, хто обіцяв Пригожину підтримку, просто "злилися". Тепер контррозвідка їх шукатиме — і знайде, з усіма витікаючими...", – констатує експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — про що говорять внутрішні розбірки в РФ — на що може вплинути загибель Пригожина.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.