Головна Новини Світ НАТО На що сьогодні здатне НАТО: чи чекати сильних рішень щодо України
commentss НОВИНИ Всі новини

На що сьогодні здатне НАТО: чи чекати сильних рішень щодо України

В Україні існує суспільний консенсус щодо вступу до Альянсу, і цей напрямок до того ж закріплений у Конституції

5 квітня 2024, 15:50 comments1847
Поділіться публікацією:

У четвер, 4 квітня, НАТО виповнилося 75 років. З цього приводу була зустріч міністрів закордонних справ країн-членів Альянсу у Брюсселі. Цього ж дня відбулося засідання Ради НАТО-Україна. Було багато слів про важливість допомагати нашій країні вистояти у війні з Росією. Але, на жаль, мало конкретики. Не дивно, що деякі представники ЗСУ вважають, що Захід відірваний від реальності і надто пасивний. У своєму вечірньому зверненні президент України Володимир Зеленський також розкритикував деяких партнерів за те, що ті, дивлячись на ракетний терор нашої країни з боку РФ, що триває, ніяк не можуть наважитися прийняти політичні рішення – і виділити нам необхідні системи ППО. Як оцінюєте позицію НАТО та заяви української сторони? Яким чином ситуація може розвиватися далі? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

На що сьогодні здатне НАТО: чи чекати сильних рішень щодо України

Україна-НАТО. Фото: з відкритих джерел

НАТО переживає серйозну кризу

Народний депутат Верховної Ради VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов констатує, що НАТО у рік свого 75-річчя переживає серйозну кризу, пов'язану з надійністю гарантій американського втручання у можливу європейську війну.

"Заяви групи Трампа – лише найпомітніша частина загальної дискусії у США щодо ролі та місця країни та глобальної системи безпеки. Європейські члени НАТО збільшують оборонні бюджети та розраховують можливості захисту у разі обмеженої допомоги з боку США. Країни Заходу усвідомлюють зростання ризиків російської військової агресії та переглядають старі плани ще часів "холодної війни" щодо протидії масштабному сухопутному наступу зі сходу", – наголошує експерт.

Він зазначає, що якщо присутність американських військ та засобів ПРО в Європі скорочуватиметься, то європейські країни НАТО мають заповнити це збільшенням своїх військових ресурсів.

"В Україні існує громадський консенсус щодо вступу до Альянсу, і цей напрямок також закріплений у Конституції. 9-11 липня цього року у Вашингтоні відбудеться ювілейний саміт, і Україна хотіла б отримати запрошення до членства, нехай і зі складними формулюваннями та переліком умов. Для досягнення цієї мети українською стороною реалізується адаптована Річна національна програма, на виконання якої розроблено детальні плани дій органів виконавчої влади. Вони передбачають як реформи у військовій галузі, так і у напрямку демократії та верховенства права. Україна має достатню мотивацію для реалізації всіх намічених планів та виконання індикаторів", – запевняє Ігор Попов.

Однак головний виклик, за його словами, є політичною готовністю керівництва НАТО до такого кроку. І шанси на таке рішення поки що не високі.

"Генсек НАТО Єнс Столтенберг виступив з ініціативою створення фонду допомоги Україні у розмірі 100 млрд доларів, що може виглядати як спроба підмінити гарантії безпеки грошима. Звісно, кошти для зміцнення безпеки та відновлення економіки потрібні, але вони не замінять гарантій колективної безпеки", – вважає експерт.

Він нагадує, що Росія категорично проти будь-якого рішення щодо вступу України до НАТО – і наполягає на визначенні нейтрального статусу. При цьому внаслідок початку агресивної війни РФ вже отримала стратегічні втрати у вигляді вступу Швеції та Фінляндії до НАТО. І тепер боротьба за відмову від прийняття України до Альянсу є пріоритетом для російської політики.

"Завдання України – переконати західні еліти в тому, що для інтересів безпеки їхніх країн вигідніше включити нашу країну до контуру колективної безпеки, ніж погодитися на існування нейтральної "буферної зони". Вирішенням цього амбітного завдання займаються всі види української дипломатії – президент, МЗС, парламентські делегації, громадські ініціативи. Слід зазначити створення президентським указом міжнародної групи сприяння євроатлантичній інтеграції, яку очолили голова ОП А.Єрмак та екс-генсек НАТО А.Расмуссен. До складу групи входять авторитетні західні політики – Б.Джонсон, Д.Грібаускайте, А.Кваснєвський, К.Більдт та інші діячі, які підтримують курс України. Вони проводять зустрічі з урядами країн-членів НАТО та формують позицію щодо запрошення нашої країни до Альянсу", – розповів Ігор Попов.

Рішення Вашингтонського саміту щодо України, зазначає експерт, у деталях виписуватиметься буквально напередодні самого заходу. Важливим буде кожне слово у складних дипломатичних формулюваннях.

"Це в будь-якому разі буде "сильний сигнал", але наявність власне запрошення поки що є надзавданням, і боротьба за нього триватиме", – констатує експерт Українського інституту майбутнього.

Багато чого стане зрозумілим на Вашингтонському саміті

Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак наголошує, що у відносинах України та НАТО на цій ділянці помітна тенденція до реалістичного сприйняття ролі один одного у системі континентальної безпеки Європи.

"Після завищених та підвищених очікувань запрошення України до Альянсу у 2023 році, настав час тверезого осаду, – вважає експерт. – Через рік Україна так і не змогла подолати спротив двох найбільших "стовпів" НАТО – Вашингтона та Берліна. Ми не просунулися до кампанії підтримки українських амбіцій у суспільному середовищі країн НАТО. Залишається спокуса використання "українського питання" з боку Угорщини та Словаччини, які розглядають питання вступу України до НАТО як інструмент торгу з Брюсселем та Вашингтоном".

США та Німеччина дотримуються обережної практики "червоних ліній", плануючи використовувати невступ України до Альянсу як переговорний козир у проектованих переговорах з РФ після завершення війни, підкреслює Олег Постернак.

Водночас, продовжує він, найбільша проблема, яка стримує бажання прийняти Україну зараз до НАТО – це відсутність консенсусу західного суспільства щодо цього питання.

"Політично це дуже небезпечна тема, – упевнений експерт. – Адже російські операції впливу та деякі політсили, що підіграють їм у країнах НАТО, будуть використовувати війну в Україні як токсичну ляльку, спекулюючи на страху європейців брати участь у бойових діях у разі входження воюючої України до Альянсу".

Водночас, зазначає політтехнолог, якщо Вашингтонський саміт не буде наповнений дієвим та результативним змістом, можна прогнозувати повільне охолодження українців до перспективи євроатлантичної інтеграції.

"Формування окремих фондів у 100 мільярдів чи трансформаційна місія окремих членів НАТО в Україні – цього дуже мало зараз, коли є серйозна загроза перехоплення Росією більшої ініціативи у війні на свою користь. Політичне запрошення України на ювілейному саміті стало б оптимістичним виявом підтримки та солідарності західного світу з нашою країною, – вважає Олег Постернак. – І автоматично ускладнювало б використання вступу України до НАТО – як торговий лот під час переговорів з Росією".

Ми маємо повне право вимагати від НАТО більше військової допомоги

Політичний експерт Сергій Таран розмірковує так:

"Слід розуміти, що ракети для ППО – не та зброя, яка може бути швидко надана. До того ж, на тлі глобального загострення, гіпотетичного спалахування нових воєн не всі готові розлучитися зі своїми запасами такого роду".

При цьому, зазначає експерт, Україна абсолютно правильно просить у партнерів більше зброї та боєприпасів.

"Але, чому ми не думали про нарощування власних запасів до широкомасштабної російської агресії, про яку нас попереджали? У той же час, факт, що безпека нашої країни зараз впливає і на загальноєвропейську безпеку, як мінімум. Тому ми маємо повне право вимагати від того ж НАТО більше військової допомоги загалом та ППО – зокрема", – вважає Сергій Таран.

На його думку, багато важливих рішень можуть ухвалити на липневому саміті НАТО в США.

"Можливо, члени НАТО навіть створять той самий Фонд в 100 млрд доларів — спеціально для допомоги Україні. Це зручно тим, що рішення про виділення такої допомоги приймало б керівництво НАТО, а не уряди окремих країн, як зараз (а в кожній країні свої особливості, свої дискусії, свої підходи), – пояснює експерт. – Для нас важливо не просто утримати рівень нинішньої співпраці з Альянсом, а й отримати на майбутньому саміті чітку відповідь – коли і за яких умов Україна може стати членом цього блоку".

Читайте також на порталі "Коментарі" — чи припиниться пауза допомоги Україні: що чекати від США найближчим часом.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини