Головна Новини Світ НАТО Перспективи членства Швеції та України в НАТО: що може змінитися до саміту у Вільнюсі
commentss НОВИНИ Всі новини

Перспективи членства Швеції та України в НАТО: що може змінитися до саміту у Вільнюсі

Якщо з перспективами членства Швеції в НАТО ситуація більш оптимістична, то говорити про наше членство в Альянсі поки що передчасно

1 червня 2023, 12:10
Поділіться публікацією:

Держсекретар США Ентоні Блінкен не сумнівається, що Швеція незабаром може стати частиною НАТО. Заява зроблена на фоні нещодавньої телефонної розмови президента США Джо Байдена з переобраним президентом Туреччини – Реджепом Тайіпом Ердоганом. Імовірно, обговорювалася можливість продажу Анкарі нових американських винищувачів в обмін на відмову від блокування шведського просування в НАТО. Водночас євроатлантичні перспективи України залишаються туманними, хоч є певні очікування від саміту Альянсу у Вільнюсі, який відбудеться 11-12 липня. Чого очікувати від НАТО в найближчому майбутньому – як Швеції, так і Україні, а також Росії, яка відкрито називає Альянс своїм ворогом і навіть нібито саме з ним воює на території нашої країни.

Перспективи членства Швеції та України в НАТО: що може змінитися до саміту у Вільнюсі

НАТО. Фото з відкритих джерел

У Швеції проблеми не лише з Туреччиною, а й із Угорщиною

Директор Інституту світової політики, політичний експерт, автор книги "Гібридна війна" Євген Магда вважає, що для Північноатлантичного Альянсу було б політично правильно, щоб Швеція якнайшвидше стала 32-м членом блоку. Але на сьогоднішній момент, на його думку, такої можливості немає.

"Адже у Швеції проблеми не тільки з Туреччиною (через підтримку офіційним Стокгольмом курдських мігрантів), а й з Угорщиною, – зазначає експерт. – Очевидно, що Росія в цьому контексті досить правильно (для себе) впливає на ситуацію".

Щодо України, слід говорити про певні сподівання та реалістичні підходи, акцентує Євген Магда.

"Є інформація, що до наступного після вільнюського – вашингтонського саміту НАТО – Україні важко буде стати членом Північноатлантичного Альянсу. І це правда. Ми часто проти власної волі стаємо елементом великої геополітичної гри. Що слід брати до уваги. І на що, звісно, слід реагувати, – упевнений експерт. – Наше завдання – продовжувати захищати Україну, проводити внутрішні перетворення, не зменшувати обертів на шляху до НАТО. Як говорив свого часу Черчілль — успіх це вміння рухатися від невдачі до невдачі, не втрачаючи ентузіазму. У нашому випадку – це вміння долати нові та нові перешкоди, не втрачаючи ентузіазму".

Нам продовжать допомагати озброєнням, навчанням наших військових, але безпосередньо брати участь у війні країни НАТО не будуть

Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок розмірковує так:

"Якби Кемаль Киличдароглу переміг 28 травня у другому турі виборів, позиція Туреччини могла б змінятися. Але переміг Ердоган. Отже, на превеликий жаль, політика Туреччини щодо розширення НАТО шляхом надання згоди на приєднання нових членів залишиться такою самою".

І навіть, коли порушиться питання вступу України, в Анкарі знайдуть привід гальмувати цей процес, прогнозує експерт.

"Ердоган веде брудну геополітичну гру. Це багато хто розуміє. Але нічого вдіяти з Туреччиною (яка є не просто членом НАТО, а й країною з однією з найпотужніших армій у світі) не можуть, – наголошує Валерій Клочок. — Я не виключаю, що, як передають деякі медіа, предметом торгів є американські винищувачі F-16, які давно хоче отримати Туреччина, а також доступ до якихось нових технологій. Ердоган явно не відмовився щодо серйозної військової операції в Сирії, про яку заявляв ще на початку цього року. Корективи у його плани вніс руйнівний землетрус у Туреччині. Потім вибори. Але ердоганівські амбіції на Близькому Сході очевидні".

При цьому не факт, що чергова перемога на виборах дозволить Ердогану правити країною весь термін, вважає експерт. Адже економічна ситуація у Туреччині дуже складна.

"Це може призвести до серйозних внутрішніх потрясінь. Втім, потужної опозиції, альтернативи Ердогану поки що в Туреччині немає, – зазначає Валерій Клочок. – Торги щодо прийняття Швеції в НАТО продовжуватимуться. Ердоган цинічно використовує ситуацію з вигодою для себе, не особливо переймаючись вигодою цивілізованого світу. Це стосується і НАТО, і проток, і торгівлі з Росією".

Щодо перспектив України на саміті Альянсу у Вільнюсі, то, за словами експерта, обговорюється кілька варіантів.

"Один із них – підготовка Київського безпечного компакту, який ляже в основу договору про надання Україні гарантій безпеки. Навряд чи його підпишуть усі країни НАТО. Але деякі можуть виступити такими гарантами. Говорити ж про наше членство в Альянсі поки що передчасно. Навряд чи країни-члени на це підуть, доки не закінчиться війна. Але є надія, що ми отримаємо "Безпечний договір". І що це не буде умовний "Будапештський меморандум", а щось реалістичне, підписане США, Великою Британією, Німеччиною, Францією, ще кимось", – припускає Валерій Клочок.

Немає сумніву, продовжує він, що нам продовжать допомагати озброєнням, навчанням наших військових. Але безпосередньо брати участь у війні країни НАТО не будуть, про що заявлено неодноразово.

“На сьогодні можемо констатувати, що довгострокові програми підтримки України реалізуються. Буквально вчора оголосила 5-річну програму Норвегія – на 7 млрд євро. Нам допомагають та продовжують – озброєнням, боєприпасами. Йдеться про відкриття спільних збройових підприємств, заводів зі створення та ремонту бронетехніки тощо, – нагадує експерт. – Щодо Росії, вона вже явно стала стратегічним ворогом НАТО, як колись СРСР. Тому всі дії Альянсу спрямовані на те, щоб не лише допомогти Україні перемогти агресора, а й загалом зменшити вплив РФ на світ. Цей тренд лише посилюватиметься".

Валерій Клочок зізнався, що очікує схвалення на липневому саміті НАТО нової оборонної концепції Альянсу.

"І цей документ, – акцентує він, – серйозно відрізнятиметься від тієї концепції, яка є на даний момент. Буде збільшення особового складу, витрат на ВПК, зміна логістики. Все це розглядається у ракурсі російської агресії проти України. Але не можна виключати, що окрему увагу приділять і Китаю".

До саміту НАТО відбуватимуться певні торги-переговори

Аналітик Фонду громадської дипломатії Олександра Решмеділова акцентує, що ситуація – не лише у переговорах США з Туреччиною, а й у тому, що офіційна Анкара продовжує бути досить стриманою щодо євроатлантичної перспективи Швеції. Вважаючи, що Стокгольм не дуже швидко рухається у бік прийняття антитерористичних законів.

"До того ж, був випадок вивішування на офіційні шведські будівлі прапорів організацій, які заборонені в Туреччині, – зазначає аналітика. – Тому будуть офіційні заяви у бік Швеції у стилі: якщо ви зробите кроки назустріч з антитерористичних дій, то й Туреччина буде лояльнішою. Тож, в принципі, до саміту НАТО відбуватимуться певні торги-переговори. У тому числі в інформаційній площині. Якщо виходити з даних, що умовною розмінною монетою може стати постачання Туреччині сучасних західних озброєнь, включаючи винищувачі, навряд чи про це буде оголошено відкрито".

Переговори, на думку Олександри Решмеділової, слід розділити на два умовні блоки.

Перший – офіційна позиція зі стратегічних питань (включаючи антитерористичні).

Другий – неофіційна, коли відбуваються ті чи інші торги.

"Кейс Фінляндії, просування якої в НАТО було Туреччиною, зрештою, розблоковано, демонструє, що за конструктивних домовленостей — все можливо", — підкреслює експерт.

Щодо України, то питання нашої євроатлантичної інтеграції поки що актуалізувати не будуть, вважає Олександра Решмеділова.

"Певні зрушення вже є. А саміт у Вільнюсі може дати більше конкретики. І якщо США вдасться домовитися з Туреччиною щодо Швеції, це означатиме, що консенсус з українського питання в майбутньому також можливий", – підсумовує експерт.

Читайте також на порталі "Коментарі" — Столтенберг відреагував на атаки дронів у Росії.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/

Новини