У неділю, 15 жовтня, у Польщі відбудуться парламентські вибори. Наразі лідирує провладна партія "Право і справедливість" (PiS), за яку готова голосувати приблизно третина виборців. При цьому, до сейму, швидше за все, пройде п'ять політсил, включаючи "Конфедерацію", представники якої відзначилися антиукраїнськими заявами і не приховують проросійських поглядів. Які очікування від цих виборів? В який бік можуть хитнутися за їхніми результатами українсько-польські відносини? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Вибори у Польщі. Фото: з відкритих джерел
Україна та Польща приречені на взаємодію, на військовий союз
Керуючий партнер "Національної антикризової групи", економічний та політичний експерт Тарас Загородній розмірковує так:
"Я не думаю, що вибори у Польщі якимось чином суттєво вплинуть на українсько-польські відносини. Існує стратегічне розуміння взаємозалежності між нашими країнами. І ті конфлікти, які часом виникають (як той самий
нещодавній торговий),
будуть, швидше за все, вирішені у робочому порядку".
При цьому, спірні моменти в нашій історії, які турбота швидше для істориків, а не політиків, навряд чи вдасться вирішити без політичної волі. І зробити це необхідно, розібравшись із минулим заради майбутнього, вважає експерт.
"Україна та Польща приречені на взаємодію, на військовий союз. І будь-які зміни в парламенті не можуть призвести до зміни ні цього, ні політики Польщі щодо України, – упевнений Тарас Загородній. – Звісно, нотки антиукраїнських настроїв у Польщі є. Але вони не істотні і не відображають загальних настроїв ні політикуму, ні суспільства. Нещодавно президент Анджей Дуда вже заявляв, що
конфлікту між нашими країнами немає.
Тож, схоже, недавні тертя улагоджені". В той же час, експерт не виключає, що в майбутньому можливі конфлікти. Але вони, акцентує він, не матимуть стратегічного характеру.
"Суперечки між сусідами, союзниками – це нормальна справа. У тих же США з Ізраїлем дуже складні стосунки. Що не заважає їм бути стратегічними партнерами", – констатує Тарас Загородній.
Різких змін після виборів не станеться
Народний депутат Верховної Ради України (IX скликання) Сергій Магера припускає, що різких змін у відносинах між Україною та Польщею очікувати не варто. Проте неприємний для нас тренд уже проявився, вважає він.
"Політики до виборів і одразу після них зазвичай дотримуються настроїв основних верств населення. І розраховувати на те, що в Польщі збережеться таке саме ставлення до українців, як було навесні 2022 року, не доводиться, – попереджає нардеп. – Торік поляки, як багато інших європейських народів, були шоковані тим, що творить Росія в Україні. Проте через півтора роки ми різними каналами отримуємо інформацію про те, що ставлення поляків до українців змінюється. І, на жаль, не на краще".
На те є низка причин, зазначає Сергій Магера. Але основна – шок від війни в Україні, співчуття, змінюються думками про хліб насущний. І на перше місце виходять внутрішні проблеми, включаючи ціни, тарифи, робочі місця тощо.
"Резюмуючи: різких змін після виборів не відбудеться, але похолодання можливе, – каже експерт. – Важливо також, щоб українська влада не робила помилок у відносинах з Польщею".
Офіційна Варшава демонструє готовність до пошуку компромісів
Політолог, партнер міжнародного комунікаційного агентства Good Politics Максим Джигун поділився такою думкою:
"У мене складається враження, що після виборів у Польщі (які, швидше за все, завершаться перемогою провладної партії, хоч їй, схоже, доведеться шукати соратників для коаліції), більшість складнощів, які виникли останнім часом між Києвом та
Варшавою,
зійдуть на "ні". Все більш очевидно, що "експортна війна" проти України була багато в чому розв'язана польською владою з метою загравання зі своїм електоратом, зокрема фермерами. З метою отримати якнайбільше місць у новому парламенті". Але в якийсь момент, продовжує політолог, явно антиукраїнські заяви і від прем'єра Матеуша Моравецького, і від глави МЗС Збігнева Рау, і від президента Анджея Дуди почали грати проти правлячої партії "Право і справедливість". Навіть опозиція дала зрозуміти, що це явний перебір. І закликала владу вести обережнішу політику. Тому подібна критика на адресу України стала звучати останнім часом набагато рідше. Більше того, офіційна Варшава демонструє готовність до пошуку компромісів, зокрема щодо української агропродукції.
"Незважаючи на різке зміцнення українсько-польських зв'язків на тлі російської агресії, історичні травми нікуди не поділися. І на нас чекають ще складні розмови, періодичне спалахування проблем. Тим важливіше намагатися їх вирішити не емоційно, а раціонально, спокійно, із залученням експертів максимально дипломатично", – упевнений Максим Джигун.
Ну, а багато соціально-економічних проблем буде вирішено після вступу України до ЄС, коли всі ми гратимемо за одними правилами, вважає експерт.
Читайте також на порталі "Коментарі" — чому з'явилася нова заява Зеленського про вибори – чи варто проводити їх під час війни.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.