Головна Новини Світ Росія Хто замість Путіна вже може керувати Росією – чому країна-агресор більше не моноліт
commentss НОВИНИ Всі новини

Хто замість Путіна вже може керувати Росією – чому країна-агресор більше не моноліт

Враховуючи, що за відкритий заколот у РФ нікого не покарали, виникне спокуса повторити боротьбу за владу, можливо, вже й в інших формах

8 липня 2023, 16:30 comments2911
Поділіться публікацією:

Начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов вважає, що бунт ПВК "Вагнер" під керівництвом Євгена Пригожина, який стався два тижні тому, дав зрозуміти – російське суспільство розірвано на дві частини, а РФ стоїть на межі громадянської війни. В аналогічному ключі висловився президент України Володимир Зеленський. Тим часом, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко визнав, що Пригожина і вагнерівців у Білорусі зараз немає, уточнивши, що ризиків їх розміщення в країні він не бачить. Що можна сказати про цей дивний заколот та його ймовірні наслідки для Росії, Білорусі та України – через два тижні? Видання "Коментарі" із цим питанням звернулося до експертів.

Хто замість Путіна вже може керувати Росією – чому країна-агресор більше не моноліт

Володимир Путін. Фото: з відкритих джерел

Очевидно одне – Путін боїться порушувати тендітну рівновагу ворогуючих угруповань у силових структурах

Заколот справді був дивним, вважає політолог, політичний консультант Володимир Фесенко. Спалахнув несподівано й у радикальних формах. Ледве не досяг успіху. І також несподівано і дивно завершився, залишивши по собі більше запитань, ніж відповідей.

Тому, наголошує експерт, два головні питання – "Що це було?" і "Що буде далі?" — залишаються актуальними і сьогодні.

"Ще 24 червня в момент самого заколоту багато хто в Росії говорив: "Це якийсь сюр!". Але цю фразу можна повторити і сьогодні, говорячи про наслідки цього бунту. Можна використати й інше поняття – "театр абсурду". "Нагородження непричетних" відбулося через день після припинення заколоту. Але при цьому нікого не покарали – ні організаторів та учасників заколоту, ні підозрюваних у сприянні цьому заколоту, ні тих російських начальників, які втекли з Москви, або тих, хто до останнього "мовчав у ганчірочку" і чекав, чим усе це закінчиться", – зазначає Володимир Фесенко.

Він нагадує, що в класичних авторитарних режимах після розгрому заколоту чи змови летять голови (іноді в прямому розумінні), йдуть масові репресії. У Росії цього нічого не сталося.

"Пригожин, який має сидіти в Білорусі, з'являється у Москві та Петербурзі. Йому повернули раніше заарештовану багатомільярдну готівку, особисті літаки та навіть нагородну зброю. При цьому розпочалася пропагандистська кампанія з дискредитації самого Пригожина. А ПВК "Вагнер" позбавляють фінансового підживлення, підтримки державних структур і майбутнє "пригожинської армії" залишається невизначеним. Вони залишаються в невизначеному статусі – чи то "героїв", чи то "бунтівників". На території Білорусі, до речі, "вагнерівці" так і досі не з'явилися", – наголошує політолог.

На його думку, поки що очевидно одне – Путін боїться порушувати тендітну рівновагу ворогуючих угруповань у силових структурах і, можливо, у своєму найближчому оточенні та державному керівництві РФ.

"Тому нікого поки що наочно і не карають, – вважає Володимир Фесенко. — Каратимуть, можливо, потім і таємно, коли все заспокоїться. Але це – якщо заспокоїться. Зважаючи на те, що за відкритий заколот нікого не покарали, виникне спокуса повторити боротьбу за владу, можливо, вже й в інших формах. Є відчуття політичного та адміністративного ослаблення Путіна. Частина людей у керівництві РФ, ймовірно, вже дійшла висновку, що вони можуть керувати і вирішувати проблеми, що виникають, і без Путіна".

Сам Путін, продовжує політолог, на якийсь час може залишатися вже звичною політичною декорацією. Росією ж реально керуватимуть уже інші люди.

"Не виключено, що Пригожин хотів стати вагомою та публічною частиною російської влади (одним із лідерів якоїсь "військової хунти") за формального збереження Путіна як президента РФ. Але зробив це надто грубо і в неприйнятній формі, як для самого Путіна, так і для більшості російських еліт", – розмірковує Володимир Фесенко.

Для Росії, вважає він, наслідки пригожинського заколоту проявилися ще не повністю. Очевидною є невизначеність – і подальшої долі самого Путіна, і його режиму (у тому числі варіантів його трансформації).

"Також очевидні ризики нової дестабілізації внаслідок чергового загострення боротьби за владу в Росії, – припускає політолог. – Я не казав би, що РФ вже розкололася. Швидше прискорився процес фрагментації путінських еліт. І вже точно не на дві частини, а на більшу кількість ворогуючих угруповань. Просто їхня боротьба зараз перейшла в латентну (приховану) фазу. Але заколот показав, що російський піпл може прийняти і нового керівника. Формальну лояльність Путіну та його режиму не варто плутати із відданістю та готовністю його захищати. Ні російські еліти, ні рядові прихильники Путіна не стали на заваді пригожинських колон. Переважна частина російських еліт та російських громадян були зацікавленими спостерігачами – чим усе закінчиться, хто переможе, і кого треба буде підтримати, коли все закінчиться. І це діагноз на майбутнє".

Для Білорусі експерт не вбачає особливих наслідків від подій 24 червня. Лукашенко, на його думку, зловив інформаційний хайп, покрасувався, вигадував гарні деталі.

"Але в Росії це сприймають з іронією, – упевнений Володимир Фесенко. — Вплив Лукашенка на внутрішньополітичну ситуацію в РФ не збільшився, а його залежність від Росії зберігається. А ще важливіше – і в Росії, і в Білорусі зросли авторитет і вплив Китаю як стабільної і спокійної сили, здатної бути гарантом на майбутнє. Ось тільки Китай далеко, а Росія зі своїми проблемами та потенційними ризиками надто близько. Тому подальша доля Лукашенка залежатиме від розвитку ситуації у РФ. Вагнеровці якщо і з'являться в Білорусі, то в обмеженій кількості, і швидше за все, лише на якийсь час і транзитом. Доля ПВК "Вагнер" вирішуватиметься не в Мінську, а в Москві".

На Україну наслідки пригожинського заколоту вплинуть у тому випадку, якщо у РФ виникне реальна внутрішньополітична криза, вважає експерт. Тоді, пояснює він, це може сприяти поступовому завершенню війни проти України та переключить увагу російських еліт на внутрішньоросійські проблеми, на боротьбу за владу всередині РФ.

"Якщо ж Путін залишиться при владі, то війна проти України продовжиться, але в обмежених масштабах, – прогнозує політолог. – Путін буде боятися повернення до Росії розсерджених та незадоволених ветеранів війни. Тому для нього безпечніша їхня поступова утилізація в Україні".

Недолуге становище Путіна вже побачив навіть Лукашенко

Аналітик Фонду громадської дипломатії Олександра Решмеділова розмірковує так:

"Крім заяв Буданова та Зеленського можна згадати ще оприлюднені дані британської розвідки, яка також фіксувала, що невдалий заколот Пригожина проявив розкол серед силовиків РФ. І звертала увагу, що з громадського простору зникли генерали Суровікін та Євкуров. Тобто акценти не на реакції суспільства, не на прояві якоїсь слабкості в управлінській вертикалі та слабкості самого Путіна. Йдеться швидше про певний надлом у силовій вертикалі. Тієї самої, на якій все тримається під час бунтів, хаосу. Це – певний каркас, конструкція, на яку завжди робить ставку влада".

Схоже, продовжує аналітик, Захід почав готуватись до розпаду РФ. І навіть почав моделювати деякі сценарії.

"Не тільки Захід, але й увесь світ уже розуміє, що Росія більше – не моноліт", – наголошує Олександра Решмеділова.

На її думку, зрозумів це, схоже, Лукашенко. Побачив хитке становище Путіна. І не може не розуміти, що прийде і його черга.

"Думаю, саме тому його заяви після пригожинського бунту стали спокійнішими. При цьому Лукашенко, який намагається знову і знову маневрувати, точно відповідатиме за все, що накоїв з Путіним разом. І трибунал чекає на них обох", – прогнозує експерт.

Дуже важливо, вважає вона, як поведуться після явної демонстрації слабкості путінського режиму ті ж Туреччина, Китай, які продовжують співпрацювати з ним.

"Відкритими залишаються питання – чи будуть нові заколоти? Якщо будуть – хто стане організатором? Чи почнуть їх стимулювати, підтримувати? Але сам факт того, що такі заколоти можливі, продемонстрований Пригожиним, свідчить, що хтось обов'язково спробує повторити. Адже заколот, по суті, не був придушений. Швидше заморожений, а отже відкладений", – констатує Олександра Решмеділова.

Читайте також на порталі "Коментарі" — чому Кремль грамотно розіграв карту з заколотом Вагнера — чи заявить про себе ще Пригожин.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

Поділіться своєю думкою!


Новини