Генсек НАТО Єнс Столтенберг напередодні саміту Альянсу у Вільнюсі (пройде 11-12 липня) повідомив, що можуть бути прийняті три важливі для нашої країни рішення. Йдеться, за його словами, про багаторічну програму допомоги (щоб гарантувати повну сумісність між українськими збройними силами та НАТО), про оновлення політичних зв'язків між Україною та блоком (йдеться про старт Ради Україна-НАТО), а також про ймовірне підтвердження того, що Україна точно стане членом Альянсу. Щоправда, з конкретикою поки що – складнощі. Президент США Джо Байден вкотре заявив, що зараз приймати Україну в НАТО не будуть. Мовляв, предметно обговорювати це можна після припинення російської агресії та встановлення миру. До того часу американський лідер розглядає можливість надання нашій країні гарантій безпеки з боку США на кшталт тих, що вони дали Ізраїлю. Експерти оцінили для видання "Коментарі" ситуацію для України напередодні вільнюського саміту – та спрогнозували, що ми можемо отримати після цього заходу.
Україна – НАТО. Фото: з відкритих джерел
Питання вступу до НАТО, насамперед, політичне
Доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігор Петренко розмірковує так:
"Саміт НАТО – топ-подія найближчого часу. Ми бачимо активну діяльність і нашого президента
Володимира Зеленського, і
наших дипломатів. Усього держапарату. Дуже багато зустрічей, багато візитів. І, безумовно, питання вільнюського саміту – на порядку денному".
На сьогоднішній день, зазначає експерт, відомо про 22 країни, які підтримують курс України в НАТО.
"Так, це декларативний момент, але при цьому – серйозний аргумент, який ми використовуватимемо, – вважає він. – Ключовим питанням залишається позиція США. Громадська думка там на боці того, щоб Україна отримала те, чого прагне від саміту – чітку перспективу набуття членства. Про це вже не раз говорив Зеленський, наголошуючи на важливості почути на саміті, що після війни Україна точно стане
членом НАТО.
Так, це не запрошення, але дуже важливий сигнал. Другий момент – гарантії безпеки до моменту вступу до НАТО. Ми чудово розуміємо, що РФ навіть після закінчення війни продовжуватиме створювати певну дестабілізацію, можливо, створюючи нові осередки військового тиску. Аби не пустити Україну до НАТО. Тому нам потрібні гарантії. Щоб ціна будь-якої агресії була дуже високою для того, хто її не зупинить чи спробує розпочати знову". Плюс, продовжує експерт, ми переконуємо партнерів, що нам не потрібний ПДЧ (План дій членства в НАТО), а якийсь особливий – прискорений – шлях. Подібний до того, що менш ніж за рік пройшла Фінляндія. Як проходить зараз Швеція.
"Питання вступу до НАТО, насамперед, політичне. Готовність України у військовій компоненті вже ні в кого не викликає сумніву. На сьогоднішній день наша армія є однією з найбільш боєздатних та великих на Європейському континенті, а можливо й у світі. Окрім унікального досвіду, наші воїни мають тепер ще й західне озброєння з досвідом його застосування в умовах реальних бойових дій, а не просто на полігонах, як це практикується в багатьох країнах НАТО. Мати у своєму складі таку силу – серйозна підмога для самого Альянсу. З яким Україна співпрацює фактично з часів здобуття незалежності, беручи участь фактично у всіх навчаннях та операціях НАТО. А зараз наша військово-технічна кооперація досягла небувалих розмірів", – наголошує Ігор Петренко.
Так, зазначає він, є певні проблемні моменти, до яких апелюють наші партнери. Вказуючи на питання з корупцією тощо.
"Але давайте подивимося на інших членів Альянсу. Що в Албанії, Чорногорії, Болгарії немає корупції? Так що такі претензії, по суті, не є суттєвими, оскільки на корупцію в інших країнах при їхньому прийомі в НАТО, так само як і в блоці, заплющуються очі. Це, звичайно, не означає, що Україна не повинна боротися з корупцією або виконувати інші зобов'язання, взяті на себе, – уточнює експерт. – Ми готові до цього, демонструючи своє прагнення і в НАТО, і в ЄС. Але це не повинно бути непереборною перешкодою. Тим більше на фоні Росії, що слабшає і продовжує слабшати, на яку все менше при ухваленні тих чи інших рішень оглядаються країни-члени НАТО".
На думку Ігоря Петренка, ми маємо вікно можливостей, коли ми можемо нарешті стати повноправним членом Альянсу. Політика відчинених і напіввідчинених дверей показала свою неспроможність. Фактично дає привід РФ до створення зон дестабілізації.
"Якщо країни НАТО справді хочуть захиститися від гіпотетичної для них російської агресії, Україна має точно стати членом НАТО. Мені здається, це розуміння, як розуміння справедливості наших очікувань, озвучених президентом України, знаходить все більший відгук у членів Альянсу. І є надія, що саміт виявиться позитивним для нас. І з погляду сигналів, які очікуємо, і щодо військової допомоги, а також нових форматів, про які говорив Столтенберг", – прогнозує експерт.
Він упевнений, що інтегрувати лише частину території України (наприклад, лише ту, що після контрнаступу контролюватиме Київ), за аналогією до того, як спершу до НАТО вступила ФРН, а згодом підтяглася НДР – поганий шлях.
"Україна ніколи не відмовиться від своїх територій. І тут буде більше викликів для Альянсу, – вважає Ігор Петренко. – Саме прискорене надання ВСІЙ Україні необхідної військової допомоги для звільнення ВСІХ територій – це те, чого ми хочемо, насамперед".
Відповідно, зазначає експерт, потрібні далекобійні ракети (ті ж ATACMS), більш предметні рішення щодо прискорених поставок нам винищувачів F-16. Є певні пробуксування, які важливо дозволити.
"З огляду на те, яку колосальну підготовчу роботу проведено керівництвом України (глава держави, Офіс президента, МЗС, Кабмін загалом) з нашими партнерами напередодні саміту, як у цьому ж напрямку працювали наші найближчі союзники (Польща, країни Балтії, низка інших), є надія почути спільний голос країн НАТО. Проукраїнський унісон. Є, звісно, такі складні країни, як Угорщина. Але вона радше голосно кричить, ніж багато робить. Адже зрештою приймає рішення, яких дотримується більшість, – наголошує Ігор Петренко. – Важливим у цьому ракурсі був і голос Туреччини, яка пригальмувала шлях Швеції до НАТО. І тут приємно було почути від президента Ердогана під час вчорашньої спільної прес-конференції з Зеленським, що Україна заслуговує на членство в
НАТО". Потрібно розуміти, що вступ України в НАТО – досить тривала процедура і з США йдуть чіткі сигнали – ще не час
Політтехнолог, партнер SIC Group, голова Інституту демократії та розвитку PolitA та партії "Національна платформа" Катерина Одарченко звертає увагу, що Столтенберг чітко дав зрозуміти – розширюватимуться програми співпраці з Україною, нам допомагатимуть озброєнням і технікою, допомагаючи перейти з варіантів радянського зразка, що залишилися. – на стандарти Альянсу.
"Проте конкретних термінів вступу України в НАТО названо не було. Так само як – обіцянки назвати ці терміни під час саміту, – зазначає експерт. – Я стовідсотково виступаю за вступ України до Альянсу. Але слід розуміти, що це досить тривала процедура. І зі США йдуть чіткі сигнали — ще
не час.
Спочатку потрібна перемога у війні, підтягування до стандартів НАТО, дієва боротьба з корупцією, на чому особливо наголосив американський лідер Джо Байден". Катерина Одарченко нагадує, що нашу прискорену євроатлантичну інтеграцію активно підтримує низка країн, зокрема, балтійські держави. Вони про це говорять відкрито, зокрема президент країни-господарки саміту – Литви – Гітанас Науседа.
"Відомо, що після відвідування президентом України Володимиром Зеленським Болгарії, вона також підтримала наш курс до НАТО, ставши 22-ю такою
країною.
Але в Альянсі, нагадаю, 31 держава. І повної підтримки у нас немає, а рішення в НАТО ухвалюються виключно одноголосно. Тож на саміті сенсацій такого плану очікувати не варто, – попереджає експерт. – Однак не слід це сприймати з певним негативом, песимізмом. Тут йдеться про нормальні процедури, на дотриманні яких, власне, ґрунтується Захід". Читайте також на порталі "Коментарі" — який результат отримає Україна на саміті НАТО — чи може змінити ситуацію турне Зеленського.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.