Головна Новини Світ Близький Схід Чому війна в Ізраїлі далека від своєї кульмінації – чи відбудеться глобалізація воєнного конфлікту
commentss НОВИНИ Всі новини

Чому війна в Ізраїлі далека від своєї кульмінації – чи відбудеться глобалізація воєнного конфлікту

Затяжні міські бої у Секторі Газі можуть призвести до втягування у війну сусідніх країн та інших організацій, вербування бойовиків у сусідніх країнах «на джихад»

12 жовтня 2023, 12:55
Поділіться публікацією:

Шосту добу триває ескалація на Близькому Сході, де після кривавої атаки ХАМАС, що трапилася 7 жовтня, на Ізраїль пішла жорстка відповідь ізраїльської армії (ЦАХАЛ) по Сектору Газа. Є ризик переростання локальної війни у глобальну, якщо проти Ізраїлю виступлять не лише ХАМАС (контролюючий сектор Газа), а й Ліван, Сирія, Іран та палестинці Західного берега річки Йордан. Західний світ на чолі зі США в цій ситуації став на бік Ізраїлю. Українська влада також однозначно висловлює свою підтримку саме ізраїльтянам, проводячи паралелі між тероризмом ХАМАС та РФ. У свою чергу Росія не приховує симпатій до палестинців, традиційно звинувачуючи в ескалації США. Про що говорить ситуація в Ізраїлі та навколо нього (у тому числі у сприйнятті цього конфлікту світом) зараз, як вона може розвиватися далі? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

Чому війна в Ізраїлі далека від своєї кульмінації – чи відбудеться глобалізація воєнного конфлікту

Напад ХАМАСу на Ізраїль. Фото: з відкритих джерел

Ізраїльська влада потрапила в ситуацію складного вибору

Народний депутат Верховної Ради VIII скликання, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов розмірковує так:

"Ситуація в Ізраїлі трансформується як мінімум у третю інтифаду (озброєна боротьба палестинських арабів проти Ізраїлю Західного берега річки Йордан та Сектору Газа – прим. ред.), а як максимум – у регіональну війну з проекцією на багато країн. Політичні оцінки конфлікту виявили протиріччя між Заходом та Глобальним Півднем. Західні країни з гнівом реагують на терористичну атаку на ізраїльських громадян із масовими вбивствами мирного населення. Водночас населення багатьох незахідних країн підтримує позицію ХАМАСу та палестинців та сприймає це як повстання проти Заходу. Примітна позиція навіть турецького керівництва. Туреччина – член НАТО, але в цій ситуації коментарі її лідера Реджепа Ердогана не збігаються з оцінками його колег із Європи та США".

Ізраїльська влада, за словами експерта, потрапила в ситуацію складного вибору. Анонсовано масштабну наземну операцію для знищення ХАМАС у Секторі Газа. За підсумками кількох днів повітряних ударів заявлено про ліквідацію значної кількості бойовиків. Але проведення сухопутної операції у районі із щільною міською забудовою – це зовсім інший рівень військових завдань.

"Для порівняння можна згадати штурм Мосула у 2016-2017 роках армією уряду Іраку та його союзниками. У місті з населенням 1,5 мільйона осіб перебували близько 17 тисяч бойовиків ІДІЛ, які обороняли його протягом року від штурмових сил чисельністю до 150 тисяч бійців. У результаті – мільйон біженців та невстановлена кількість загиблих, – констатує Ігор Попов. – Затяжні міські бої у Секторі Газа можуть призвести до втягування у війну сусідніх країн та інших організацій, вербування бойовиків у сусідніх країнах "на джихад". Водночас армія США хотіла б обмежитися демонстрацією сили чи повітряною підтримкою, але аж ніяк не участю у міських боях".

Експерт упевнений, що вимоги про створення палестинської держави зі столицею в Єрусалимі ізраїльська влада не виконуватиме зараз, оскільки має повну підтримку суспільства і союзників для рішучої відповіді на терористичні атаки.

"Необхідність надання допомоги Ізраїлю могла вплинути на темпи та обсяги допомоги Україні. У зв'язку з цим особливо важливою стала особиста участь президента Володимира Зеленського 11 жовтня у засіданні групи підтримки України – "Рамштайн" у Брюсселі та переговори з військовим керівництвом США, НАТО та інших союзників. За підсумками чітко заявлено, що програми допомоги Україні виконуватимуться незалежно від розвитку ситуації на Близькому Сході", – наголошує Ігор Попов.

Він констатує – бойові дії в Ізраїлі ще раз підтвердили недосконалість глобальних безпекових механізмів, особливо у сфері врегулювання військових конфліктів.

"Поки що всі сторони надають перевагу силовим методам вирішення проблем, тому війна в Ізраїлі ще не пройшла своєї точки кульмінації, – пояснює експерт. – Навіть у разі локалізації конфлікту та утримання його від розвитку на весь регіон він може призвести до появи мільйона біженців, спроб терористичних атак, зростання цін на нафту та зриву мирних процесів у регіоні".

Ізраїль продовжуватиме військову операцію проти ХАМАС

Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко наголошує, що це – чергова війна на Близькому Сході. Не перша, і, швидше за все, не остання.

"І для Ізраїлю це далеко не перша війна. Просто Ізраїль давно не мав великих воєн. Остання велика та міждержавна війна була 50 років тому – "Війна Судного дня". Саме в річницю цієї війни ХАМАС і атакував Ізраїль. Та війна починалася для Ізраїлю невдало, але у результаті ізраїльські війська виправили ситуацію. Однак під тиском американців їм довелося піти на припинення війни, а потім і на цілу низку мирних угод", – зазначає експерт.

Він не виключає, що схожим чином ситуація може розвиватися і зараз, але з деякими суттєвими відмінностями.

"Наразі це війна Ізраїлю з палестинцями – з ХАМАСом та іншими екстремістськими групами палестинців, а також із ліванською Хезболлою. З високою ймовірністю Ізраїль продовжуватиме військову операцію проти ХАМАС, намагаючись видавити цю організацію із Сектору Газа та зруйнувати її військову та організаційно-матеріальну інфраструктуру. А ось що далі робити з палестинцями та сектором Газа? На це питання відповіді Ізраїль не має, як немає і єдності в ізраїльському суспільстві на цю тему", – наголошує політолог.

За його словами, поки що в Ізраїлі домінує бажання помститися, показати свою силу, щоб як мінімум у найближчому майбутньому не було повторення таких атак. Також із високою ймовірністю Ізраїль не піде на будь-які компроміси з ХАМАСом, намагатиметься знищувати лідерів цієї організації та переслідувати будь-які прояви її активності на території Сектору Газа. Навряд чи можлива повна окупація Ізраїлем сектору Газа, а ось блокада цього регіону та точкові військові операції проти ХАМАС на його території продовжуватимуться, прогнозує Володимир Фесенко.

"Можливо, – продовжує він, – у перспективі Ізраїль прагнутиме демілітаризації цього регіону та контролю за постачанням туди ресурсів. Але про жодну згоду Ізраїлю на державотворення Палестини тепер не може бути й мови! Та й діалог та нормалізація відносин Ізраїлю з низкою арабських держав тепер навряд чи буде можливим у колишніх формах. Швидше за все, цей процес як мінімум заморожений на доступний для огляду період".

Вступ у війну з Ізраїлем сусідніх держав – Лівану, Сирії, Йорданії – видається Володимиру Фесенку вкрай малоймовірним.

"Ліван давно перебуває в стані глибокої політичної та соціально-економічної кризи, пережив кілька важких громадянських воєн і точно не вплутуватиметься в цю війну. Сирія ще не завершила своєї громадянської війни – і на війну проти Ізраїлю без згоди і підтримки Росії не піде. А Росія зберігатиме свій умовний нейтралітет і претендуватиме на роль посередника для врегулювання конфлікту між палестинцями та Ізраїлем. У Йорданії особливі відносини з Ізраїлем, а тим більше зі США, і Амман всіляко уникав воєнних конфліктів з Ізраїлем після 1967 року", – пояснює політолог.

Проти Ізраїлю воюватимуть палестинці, Хезболла, можливо, і низка інших радикальних мусульманських угруповань, вважає експерт. Іран їх підтримуватиме, але він не має спільного кордону з Ізраїлем, нагадує Володимир Фесенко.

"Якщо Іран спробує атакувати Ізраїль з повітря, то у відповідь отримає потужні та ефективніші атаки з боку Ізраїлю, а також відновлення та посилення міжнародних санкцій. Для Ірану це досить ризиковано і, мабуть, проти цього буде Китай, – міркує політолог. – Тому й пряма участь Ірану в цій війні поки що є малоймовірною. Консервативні режими в країнах Близького Сходу демонструватимуть солідарність з палестинцями, надавати їм гуманітарну та фінансову підтримку, але не вплутуватимуться у війну".

Тому, констатує експерт, навряд чи очікується глобалізація саме воєнного конфлікту. Але в політичному відношенні ситуація на Близькому Сході та у відносинах між Ізраїлем та палестинцями відкинута на 40 років тому, зазначає Володимир Фесенко. І нинішня політична напруга навколо Ізраїлю зберігатиметься ще досить довго. А ось масштаб і гострота військових дій в Ізраїлі та Секторі Газа за деякий час поступово почнуть знижуватися, припускає політолог.

Читайте також на порталі "Коментарі" – що спільного між війною в Ізраїлі та Україні – які рішення має ухвалити Захід.




Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
comments

Обговорення

Поділіться своєю думкою!


Новини