У Польщі три опозиційні сили (блоки "Громадянська платформа", "Третій шлях", а також партія "Левиця"), які на жовтневих виборах разом набрали більше половини голосів, підписали коаліційну угоду, яка дозволяє їм сформувати коаліційний уряд. Які тут очікування в України? Як вирішити проблеми, які створюють нам поляки щодо експорту агропродукції та перевезень в цілому? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.

Дональд Туск. Фото: з відкритих джерел
Є шанс, що новий польський уряд не діятиме врозріз із позицією Євросоюзу
Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно поділилася такою думкою:
"Те, що коаліція створюється навколо блоку "Громадянська платформа" екс-прем'єра, колишнього голови Європейської ради Дональда Туска – це дуже позитивно і для України, і для ЄС. І Туск, та його політсила займають не євроскептичну, а євроцентристську позицію. Він противник низки внутрішніх перетворень (включаючи судову реформу), які проводила правляча вісім років партія "Право і справедливість" (PIS). І є шанс, що новий польський уряд, коли він буде сформований, не діятиме врозріз із консолідованою позицією Євросоюзу, Європейської Комісії. У тому числі у питаннях, пов'язаних із підтримкою України".
Є надія, зазначає експерт, що вирішаться проблеми, що виникали раніше у нас із Польщею у питанні експорту українського зерна, що виникли зараз – у ракурсі перевезень.
"Плюс – це важливо з погляду неприємної тенденції, коли проти України в лавах ЄС грає вже не лише
Угорщина,
а й Словаччина, де до влади прийшла партія SMER, лідер якої Роберт Фіцо відразу припинив військову допомогу Україні. І хоча наміри угорського прем'єра Орбана накласти вето на пакет допомоги Україні від ЄС у 50 млрд євро можуть бути нівельовані запасним планом країн-членів, сам факт наявності таких настроїв у Євросоюзі – турбує. Але тішить, що подібна антиукраїнська (що = проросійська) "коаліція" в лавах ЄС складається лише з двох урядів. І що Польща точно не стане її частиною", – наголошує Олеся Яхно. При цьому, продовжує вона, затягування війни вже призвело до явної втоми від неї низки наших партнерів. Це видно і по виборах, і по низці заяв. Враховуючи це, коаліція навколо політсили Туска, наголошую, точно нам на руку, впевнена аналітик.
"Те напруження пристрастей та заяв (не завжди приємних для
України)
, які ми спостерігали в процесі виборів у Польщі, після них, як і передбачалося, практично зійшло на "ні". Сподіватимемося, розсмокчуться і проблеми з експортом нашої агропродукції, з блокуванням кордону польськими перевізниками", – робить висновок Олеся Яхно. Складається ситуація, коли чинні члени ЄС перешкоджають майбутнім членам ЄС
Експерт з питань аграрної політики, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук зазначає, що блокада з боку польських перевізників на кордоні з Україною призводить до простоїв вантажівок з українським зерном та додаткових втрат для товаровиробників.
"Коли розпочалися заборони на імпорт з боку європейських країн, аграрії вже тоді втратили десятки мільйонів доларів. Українські товаровиробники знайшли альтернативні ринки збуту, у тому ж таки ЄС. Починають туди постачати зерно, не продаючи на території Польщі. Тепер польські перевізники вигадали іншу блокаду у вигляді заборони на рух вантажних автомобілів, які перевозять зернову групу, продукти з доданою вартістю. Такі затримки на кордоні негативно позначатимуться на платоспроможності товаровиробників", – пояснює Денис Марчук.
Він наголошує, що в той час, як Україна рухається до Європи, складається ситуація, коли чинні члени ЄС перешкоджають майбутнім членам ЄС.
"Блокада, яку влаштували польські перевізники, завдає шкоди й іншим європейським партнерам, які чекають на українську продукцію, бо зацікавлені в таких постачаннях. Потрібно врегулювати конфлікт на рівні ЄС, – вважає експерт. – Як варіант, ми могли б повернутися до питання європейських інтервенцій. Коли коштом ЄС в українських товаровиробників було б закуплено зернові. Ми тоді могли б їх зберігати на складах. Інакше Україна порине в чергову логістичну кризу. У ситуації, коли у нас не працює повноцінно Чорне море, сухопутні напрямки та річкові порти залишалися ключовими напрямками для українського експорту".
Читайте також на порталі "Коментарі" — чи реально зараз рухатися до мети про вихід на кордони 1991 року: як може змінитися війна.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.