Кремлю не вдалося поставити крапку в заколоті Пригожина, тому незабаром варто чекати на продовження
У ПВК "Вагнер" через тиждень після заколоту, що провалився, оголосили про тимчасове призупинення роботи центрів по набору співробітників на 1 місяць. Як причини такого кроку вказано переїзд ПВК до Білорусі та "тимчасова не участь у "спеціальній військовій операції". На території РФ відбувається згортання практично всіх структур, так чи інакше пов'язаних з керівником вагнерівців Євгеном Пригожиним. В Офісі президента України заявляють, що влада в РФ після спроби пригожинського заколоту може опинитися під контролем представників якогось силового угруповання. А замість явно ослаблого Путіна, який завів РФ у безвихідь війни російські еліти можуть підшукувати консенсунну фігуру - і точно не з близького оточення старця. Як оцінюєте те, що відбувається в країні-агресорі після вагнерівського бунту? Які варіанти розвитку подій? Портал "Коментарі" із цими питаннями звернувся до експертів.
Проблема у путінського режиму не в Пригожині, а загалом у фронді, умовній "п'ятій колоні" всередині режиму, яка вже сформувалася
Директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications, офіцер Першої окремої бригади спецпризначення ім. Івана Богуна, політтехнолог Тарас Березовець не сумнівається, що вагнерівський бунт стався з повною згодою частини російського генералітету.
"І прізвища змовників Путіну чудово відомі. Тільки частина, що розкрилася, демонструє нам генерала Суровікіна, його заступника Юдіна. Також у списку підозрюваних – командувач Росгвардії (Золотов), олігарх Ковальчук, а також заступник голови Адміністрації президента – Кирієнко. Малу частину того, що впливове лобі силовиків, армійських генералів, незадоволені ходом війни (зокрема – керівництвом Шойгу як міністра оборони) і продемонстрували Путіну за допомогою пригожинського заколоту", – пояснює експерт.
Цікаво, чи продовжує він, що Пригожин та його найманці, перебуваючи на території Білорусі, тепер навіть ближче до Москви, ніж були 24 червня, коли пішли на неї маршем із Ростова.
"Немає сумнівів, що цей заколот – лише перша частина дійства, що розігрується. Буде друга, а можливо, і третя", – прогнозує Тарас Березовець.
На його думку, Пригожин, якщо залишиться живим, має вибір. Може здатися західним розвідкам, передати всю інформацію, якою володіє Путін. Або спробувати зникнути в Африці, займаючись якимись проектами там.
"Але оскільки він – людина амбітна, його цікавлять не лише гроші, а й можливості, влада, Пригожин, безумовно, гратиме далі. Незважаючи на те, що ця історія може закінчитися для нього фатально. Втім, проблема у путінського режиму не в Пригожині, а загалом у фронді, умовній "п'ятій колоні" всередині режиму, яка вже сформувалася. І готується взяти реванш за те, що Путін так і не пішов на вимогу прибрати начальника генштабу Герасимова та міністра оборони Шойгу. Тому в найближчі пару місяців ми, гадаю, побачимо продовження заколоту", – констатує Тарас Березовець.
Російські еліти розуміють, що у країни на чолі з Путіним мало шансів повернутися повною мірою до світової спільноти
Екс-спікер Генштабу ЗСУ, військовий експерт, полковник Влад Волошин поділився таким коментарем:
"Пригожинський заколот для російської влади зробив певну послугу. Йдеться про те, що правлячий режим почав десь зміцнюватися. Після цього бунту посилилися каральні заходи, було затримано низку офіцерів і навіть генералів,
включаючи Суровікіна. Ті, хто міг допомагати організувати путч, орієнтуючись на такий, що стався 1991 року. Після відходу вірної Пригожину частини ПВК "Вагнер" до
Білорусі, репресії проти інших потенційних посібників Пригожина посилилися. Саме тому я говорю про зміцнення путінського режиму. Він намагається міцніше взяти під контроль силовий блок. Але, хоч як парадоксально, сам дедалі більше виявляється під його впливом. Як би там не було, ми бачимо посилення диктатури, каральних заходів. При цьому російське суспільство саме завжди просить тверду руку. Тепер отримає її по повній програмі".
На думку Влада Волошина, російські еліти розуміють, що у країни на чолі з Путіним мало шансів повернутися повною мірою до світової спільноти. Шлях на Захід фактично відрізано. Санкції тиснуть дедалі більше. Відповідно, прогнозує він, проходитиме своєрідний кастинг – хто для світових еліт з потенційних нових кандидатів на посаду російського президента (а чергові вибори намічені у 2024 році) виглядає менш токсичним і найбільш керованим.
"На даний момент такої персоналії, яка влаштовувала б і російське суспільство, і світове співтовариство – немає. І під час цього пошуку – саме силовики все більше прибиратимуть владу до своїх рук. Збільшуючи свій вплив на Путіна. І тут я згоден з оцінками Офісу президента", – зазначає експерт.
Він наголошує, що санкції, репресії проти частини військових, проти верхівки "Вагнера", сам факт їхнього повстання показують – Путін втрачає вплив на силовий блок, на внутрішню політику.
"Коли знайдуть потрібну персону, ми можемо побачити другу серію путчів, – вважає Влад Волошин. – Росія любить ефектні парафії до влади нового правителя. Втім, щоб в очах світової спільноти виглядати "реформаторами", готовими йти шляхом позитивних змін, еліти, які виграють у внутрішньовидовій боротьбі, можуть провести показовий акт передачі влади. Не повалення Путіна, а щось ближче до демократичних процесів. Щоб і російське суспільство, і світове співтовариство повірили, що починаються зміни на краще. А ці зміни стануть можливі, лише якщо ми створимо для них відповідний грунт на полі бою".
Господар Кремля розуміє слабкість своєї позиції
На думку політолога, викладача Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка, експерта з міжнародної політики Петра Олещука, основні наслідки невдалого заколоту Пригожина можна умовно розділити на дві групи.
Перша – прямі наслідки, які бачимо вже зараз.
"Вони очевидні, – вважає політолог. – Те, що вагнерівці зупиняють свою роботу в РФ, з фронту як ПВК виводиться (у бажаючих є можливість підписати контракти з Міноборони). Це матиме наслідки для російської окупаційної армії, хоч ступінь серйозності поки що передбачити складно. Крім того, починаються серйозні чистки у російській армії. Частина військового керівництва продемонструвала свою нелояльність до Путіна. Ми не знаємо, наскільки відповідає дійсності інформація про арешт Суровікіна. Але факт у тому, що він справді зник. І, найімовірніше, вже ніколи в керівництві армії не з'явиться. Так чи інакше, те, що відбувається, послаблює російську армію".
Другий момент – окрім цих короткострокових наслідків, є й стратегічні.
"Російська влада продемонструвала свою
слабкість. Більше того, її продемонстрував особисто Путін. Невипадково відразу після придушення заколоту він почав різку інформаційну активність. І нагороджував військових, які нібито допомогли придушити заколот, а паралельно розповідав, як дорого обійшлися російській скарбниці
вагнерівці. І їздив до Дагестану, де нібито зустрічався з
людьми, що для нинішнього Путіна, м'яко кажучи,
нетипово. Усе це свідчить про те, що господар Кремля розуміє слабкість своєї позиції. Що він продемонстрував нездатність контролювати ситуацію у РФ. І це створює можливості, щоби певні групи диктували йому свою волю силовим способом. Питання лише – хто, як і коли. Але те, що ситуація повториться – факт", – упевнений Петро Олещук.
За великим рахунком, продовжує він, те, що сталося, може стати останнім цвяхом у політичну труну Путіна.
"Своїми геополітичними авантюрами він уже завів РФ у зовнішньополітичний, економічний, військовий глухий кут. При цьому постійно спирався на побудований йому російською пропагандою образ постійного переможця, який знайде вихід із будь-якої ситуації. Але зараз все складається таким чином, що навряд саме він зможе знайти вихід, – вважає експерт. – Зрештою, російська еліта може дійти консенсусного рішення, що всім без Путіна буде краще, ніж із Путіним. Схоже, що він сам це розуміє. Звідси всі ці чистки, репресії, розправи із потенційними опонентами. Це посилюватиметься, втягуючи РФ у певний хаос. І скільки продовжиться ця історія, зараз не спрогнозує ніхто".
Читайте також на порталі "Коментарі" - Пригожин припустився фатальної помилки під час бунту: що тепер чекає Вагнер і Путіна.