Після смерті Пригожина з'явився вакуум, який Стрєлков хоче заповнити
Представники американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що спроби путінського режиму применшити увагу до поховання голови ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина, нібито похованого 29 серпня в Санкт-Петербурзі на Порохівському кладовищі, свідчать, що Кремль залишається стурбованим привабливістю Пригожина серед прихильників "Вагнера" навіть після його смерті 23 серпня в авіакатастрофі. Втім, не факт, що Пригожин загинув – конспірологічні версії щодо інсценування його смерті з'являються з різних джерел. Тим часом пожвавився ще один персонаж, який любив покритикувати російське міноборони - керівник "Клубу розсерджених патріотів", колишній "міністр оборони" т.зв. "ДНР", військовий злочинець Ігор Стрєлков-Гіркін, заарештований у двадцятих числах липня в Москві на два місяці за підозрою в екстремізмі. Перебуваючи за ґратами, він раптом розродився у своєму телеграм-каналі роздумами щодо того, чому він – Стрєлков, був би для РФ кращим президентом, ніж Путін. Про що говорить плутанина навколо смерті Пригожина та президентські амбіції Стрєлкова? Куди може хитнути РФ найближчим часом? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Кількість незадоволених росіян із радикальними поглядами за півтора роки широкомасштабного вторгнення та невдач РФ на фронті – різко зросла
Політолог, професор кафедри міжнародних відносин НАУ Максим Ялі так:
"Конспірологічні теорії щодо смерті
Пригожина – звичайна історія, враховуючи, що, як мінімум, двічі за останні кілька років з'являлася інформація про його смерть, у тому числі в Африці. Пізніше це спростовувалося. Плюс – у нього були двійники. Крім того, відомо про близькість Пригожина до Путіна. І ходили чутки, що
червневий заколот був ними спланував з метою виявити неблагонадійних і в путінському оточенні, і серед силовиків".
Щодо Стрєлкова, продовжує експерт, то для нього зараз головне завдання – вийти на волю. І спробувати зайняти нішу Пригожина.
"Кількість незадоволених росіян з радикальними поглядами за півтора роки широкомасштабного вторгнення і невдач РФ на фронті різко зросла. Стрєлков та Пригожин з самого початку конкурували на цьому електоральному полі. Після смерті Пригожина з'явився вакуум, який Стрєлков хоче заповнити. Він має політичні амбіції, які тепер можна спробувати втілити. І арешт тут грає на руку Стрєлкову. Адже вся ця група критично налаштована до влади та особисто Путіна", – констатує Максим Ялі.
З Гіркіна намагаються створити образ якогось "політичного дисидента"
Політичний експерт Олександр Антонюк зізнався, що не зовсім погоджується з висновками, зробленими ISW.
"Мені здається, американські аналітики помиляються, оцінюючи Пригожина як суб'єктного гравця. Він точно такий не є. ПВК "Вагнер" – це колективний проект, а Пригожин був просто його обличчям. Сам же проект, зважаючи на все, був розроблений і керований Головним розвідувальним управлінням (ГРУ), перейменованим у Головне управління Генштабу збройних сил РФ. Для російських спецслужб персонажі типу Пригожна були видатковим матеріалом. Та активність, яку він проявляв, у тому числі, влаштувавши так званий "марш справедливості" на Москву, який потім акуратно
звернули, це було не проти Путіна, а проти міністра оборони Шойгу і начальника Генштабу - Герасимова. Чергове свідчення, що між вежами Кремля продовжується традиційне протистояння", – пояснює експерт.
На його думку, смерть Пригожина неправильно розглядати з позицій – його прибрав Путін, бо боявся конкуренції.
"Слід розуміти, що Путін – сам колективний проект. Але не військової розвідки, як Пригожин, а ФСБ. І не секрет, що розвідка та ФСБ конфліктують між собою. Але можуть об'єднатися заради того, щоб підім'яти під себе Міноборони та, в принципі, всю вертикаль влади. До речі, сама по собі влада в РФ – це симбіоз криміналу та спецслужб, – наголошує Олександр Антонюк. – Що стосується Стрєлкова-Гіркіна. Можливо, це здасться конспірологією, але ще минулого року я припускав, що серед двох шоніністів-терористів (Пригожин і Гіркін), які себе позиціонують як борці за відродження російської імперії, і потенційно можуть бути в опозиції (точніше - псевдоопозиції) до чинної влади, залишиться хтось один. І ще тоді я зробив ставку на Гіркіна, що саме він - маргінальніший і менш епатажний, ніж Пригожин - залишиться живим".
Гіркін, пояснює експерт, ніколи особисто не володів такими величезними коштами, що проходили через Пригожина. І хоч останній не був суб'єктним гравцем, за статусом, за можливостями він був у рази вищий за Гіркіна. І, як наслідок, адміністрування, управління Пригожиним було складною справою. Гіркін тут – набагато зручніший. Тим більше, що перебуває під керуванням ФСБ, зазначає Олександр Антонюк.
Він припускає, що арешт Гіркіна, перебування у в'язниці більш схоже на спроби зберегти йому життя, створити образ якогось "політичного дисидента".
"Росіяни люблять скривджених владою. І люблять імперців. Що додаватиме Гіркіну політичної ваги. І його "Клуб розсерджених патріотів" цілком може зайняти нішу, яку на сьогодні займає ЛДПР, яка стала марною для кураторів зі спецслужб після смерті Жириновського. Є явний запит на нові проекти. І Гіркін – тут як тут", – аргументує експерт.
Станом на сьогодні, продовжує він, цілі, які Путін ставив, починаючи т.зв. "спеціальну військову операцію", не виконані.
"Чим довше РФ продовжуватиме війну, тим більше слабшатиме. Проте запит на реваншистські настрої, як і на невдоволення владою, яка втратила імідж сильної Росії, є. І хтось має очолити цю хвилю невдоволення. Гіркін – підходяща фігура, – вважає Олександр Антонюк. – Але навряд чи йому світить президентство з огляду на те, що він для всього цивілізованого світу – військовий злочинець, визнаний, зокрема, винним у знищенні малазійського пасажирського "Боїнга" в небі над Донеччиною в липні 2014-го. Скоріше на місце терориста Путіна, з яким сподіватимемося, щось станеться до президентських виборів, запланованих у РФ на березень 2024-го, може мітити колишній віце-президент РФ Олександр Руцький. Чому саме він чи хтось подібний, це вже тема для окремої розмови".
Читайте також на порталі "Коментарі" - Пригожин та крах путінського режиму – що далі відбуватиметься у РФ.