Головна Новини Світ Китай До чого готується КНР – про що говорять нові заяви Сі Цзіньпіна
commentss НОВИНИ Всі новини

До чого готується КНР – про що говорять нові заяви Сі Цзіньпіна

Китай, справді, почав займатися збиранням своєї імперської чи неоімперської «периферії»

2 червня 2023, 11:10
Поділіться публікацією:

Китайський лідер Сі Цзіньпін закликає керівників, у компетенції яких питання національної безпеки, думати про "найгірші сценарії" і підготуватися до "штормового моря". Це відбувається на фоні геополітичної активізації Китайської Народної Республіки (КНР), у тому числі в ракурсі "миротворця" щодо російсько-української війни. Чого в найближчому майбутньому чекати від КНР? Чи ставитиме Сі на ескалацію чи на шлях реального розплутування багатьох складних геополітичних вузлів, включаючи війну в Україні? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.

До чого готується КНР – про що говорять нові заяви Сі Цзіньпіна

Сі Цзіньпін. Фото: з відкритих джерел

КНР справді готується до турбулентних геополітичних подій

Експерт Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ звертає увагу, що Китай останніми місяцями суттєво збільшив свою геополітичну активність у контексті російсько-української війни. Хоча раніше майже рік діяв досить пасивно.

"З лютого 2023-го ми стали свідками появи китайського "мирного плану", проведення телефонних переговорів між Володимиром Зеленським та Сі Цзіньпіном, візиту до Києва китайського спецпредставника, та його ж вояж до Європи, а потім і до РФ. Досить активно обговорювалися і формула миру Зеленського і китайський "мирний план". Намагалися знайти певні точки дотику цих двох планів. Вони стикаються в частині поваги до суверенітету та територіальної цілісності України. Пекін це періодично підтверджує, але з традиційною китайською хитромудрістю", – зазначає експерт.

При цьому, на його думку, КНР справді готується до турбулентних геополітичних подій.

"Оцінюючи ті чи інші висловлювання того ж таки Сі Цзіньпіна (бути готовим захистити батьківщину, до складних часів і так далі), слід розуміти, що це – традиційна риторика. І, що Китай оцінює час не роками, і навіть не десятиліттями, а набагато глобальнішим. Тому, коли керівництво КНР говорить про турбулентність, це не означає, що вона настане вже завтра. Також треба пам'ятати, що в Китаї прийнято зашифровувати смисли між рядками, не даючи якихось прямолінійних тверджень", – пояснює Олексій Кущ.

Він вважає, що точно зараз можна сказати лише одне – Китай, справді, почав займатися збиранням своєї, скажімо так, імперської чи неоімперської "периферії". Залучаючи туди все нові не просто держави, а й цілі регіональні кластери (як у Центральній Азії).

"Відбувається формування своєрідної китайської Ойкумени – у сенсі зрозумілого для КНР, що розвивається відповідно до її принципів, простору у довгостроковій перспективі. Тобто сучасні квазі-демократії азіатського типу, які існують у Центральній Азії, – це зрозуміла Ойкумена для Китаю. Щось подібне збирається ним в інших частинах Азії, а також Африці. Такий собі зрозумілий КНР глобальний кластер", – зазначає експерт.

На цьому тлі, продовжує він, відбувається аварія російського неоімперського проекту, який відкрито стартував 24 лютого 2022 року і мав, за задумами Кремля, завершитися складанням у квазісоюзну державу РФ, України, Білорусі та Казахстану. Але завдяки опору української армії всієї України ці плани були провалені.

"Крах цього проекту, природно, супроводжуватиметься серйозними тектонічними зрушеннями в Євразії. І підбиратиме уламки цього російського неоімперського проекту саме Китай. Він хоче стати бенефіціаром цієї катастрофи, зібравши з катастрофи російського проекту вже свій неоімперський пазл", – упевнений Олексій Кущ.

Поки, уточнює він, йдеться не про розпад РФ, а про розпад інтеграційних проектів, які та проводила на пострадянському просторі (Євразійський економічний союз, Митний союз, ОДКБ тощо).

"Тут ми бачимо два великі уламки: Закавказзя (яке, швидше за все, підбирає Туреччина) та Центральна Азія (підбирає Китай). При цьому, Пекін хоче бути готовим не лише до цього "приростання" свого неоімперського проекту, а й у разі початку великої смути в Росії до поглинання частини її території, — припускає експерт. – А події в РФ йдуть за прикладом тих, що були за життя і незабаром після смерті Івана Грозного. Теж диктатор, теж невдала війна, внутрішні хвилювання, "боярщина", опричники, появи самозванців (замість тодішніх лже-Дмитріїв цілком можуть бути, а, може, вже є, лже-Путіни). І китайці готуються, зокрема, до чогось подібного. Щоб вчасно урвати свій куш у разі початку смути та розвалу РФ".

На думку Олексія Куща, турбулентність, яка супроводжує подібні процеси, вимагатиме від КНР готовності діяти на всіх рівнях – дипломатичному, військовому, економічному, інформаційному тощо. Саме в такому ракурсі слід розглядати заяви Сі Цзіньпіна, вважає експерт.

Більш чітке бачення Пекіна промалюєтьться після українського наступу, здатного серйозно змінити конфігурацію сил

Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно міркує так:

"Оскільки війна Росії проти України оголила, показала, посилює процес переформатування геополітичної доби (трансформації, зміни сил відбуваються у різних регіонах, гіпотетичний запуск нових конфліктів), так чи інакше це змушує активізуватися багатьох. Включно з Китаєм. Є стара тема ідеологічного протистояння КНР із Заходом, насамперед із США. Коли Китай сприймається спочатку як потужний економічний конкурент і опонент, а потім, на тлі войовничих заяв, що звучать останніми роками з Пекіна, на тлі того, що він став (тою чи іншою мірою) союзником Москви – він розглядається вже як інша загроза".

На думку аналітика, Китай здійснює зараз підтримку РФ, перш за все, з метою використовувати її, як таку, що слабшає, у своїх інтересах. Перетворивши на васала з погляду економічної залежності від КНР.

"Але й політично Москва дедалі більше залежить від Пекіна. І її антизахідна риторика – це якоюсь мірою радикалізованіші меседжі саме Китаю", – зазначає Олеся Яхно.

На даний момент, продовжує вона, Китай має невикористаний можливий ресурс щодо впливу на ситуацію з російсько-українською війною.

"Але одна справа, якщо він захоче стати реальним миротворцем, посередником у війні Росії з Україною. Наполягатиме на тому, щоб РФ вивела свої війська з українських територій. Інша – якщо стане просто використовувати цю ситуацію, щоб набирати геополітичної ваги. Робити все більш економічно залежною від себе Росію, при цьому не припиняючи торгівлі з Європою, ринок якої є дуже важливим для КНР. А на ідеологічному рівні залишатися в опозиції до США, ще й намагатиметься посварити європейців з американцями. Саме про це була стаття в одному з американських видань, де повідомлялося, що спецпред Китаю під час свого європейського вояжу нібито просував меседжі про те, що Україна має відмовитися від своїх територій на користь РФ, а Європа – стати менш залежною від думки США. Потім, щоправда, виникло спростування цього. Але не можна виключати, що непублічно, з окремими політиками ЄС, китайські представники можуть проговорювати такі питання", – вважає експерт.

Вона акцентує, що поки що немає однозначного розуміння, як саме поведе себе Китай політико-дипломатично далі. Але те, що він посилює складову безпеки, – факт. Вже були публічні заяви з цього приводу з боку Пекіна. З'являлися й відповідні дані від США, що Китай різко збільшив витрати на військові потреби, кіберсферу.

"Ситуація багаторівнева. Є відносини Китаю з США (досить напружені), є його відносини з Європою (кращі, ніж зі Штатами, але не з усіма представниками ЄС), з Росією. З одного боку, той самий високий представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель уже заявляв про підозри, що Китай явно підіграє РФ, а тому не може бути посередником чи миротворцем. З іншого боку, Захід бачить у КНР країну, яка може вплинути на РФ, у тому числі щодо запобігання ядерним ризикам. Або як країну, до якої Росія, зрозумівши, що остаточно програє, може звернутись із проханням виступити на її боці як миротворця. У тому числі – ввести на її територію, чи умовну демілітаризовану зону, китайський миротворчий контингент. Ось тільки не факт, що той згодом вийде. Що Пекін не захоче користуватися слабкістю Росії у своїх інтересах", – підкреслює Олеся Яхно.

Що стосується заяви Сі про "штормове море", тут, на думку аналітика, йдеться про зміну балансів в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, де "холодна напруга" проглядається там все більш явно (з одного боку — Японія, Південна Корея, які підтримують США, з іншого боку – Китай, Північна Корея).

"Думаю, найближчими місяцями позиція КНР залишатиметься не до кінця визначеною. Такий собі китайський ієрогліф, який зазвичай має кілька значень, – констатує експерт. — Можливо, чіткіше бачення Пекіна буде промальовуватися після українського наступу, здатного серйозно змінити конфігурацію сил, у тому числі в ракурсі тих чи інших мирних планів. Але лінія "припинити війну прямо зараз, а там буде видно" означає де-факто закріплення за Росією територій, які вона окупувала. І така лінія нам точно не підходить".

Читайте також на порталі "Коментарі" — перспективи членства Швеції та України в НАТО: що може змінитися до саміту у Вільнюсі.



Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: https://comments.ua/
comments

Обговорення


Новини