Президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що мир на Близькому Сході, де 7 жовтня почалася чергова ескалація, можливий лише за переговорів між Ізраїлем та Палестиною. Також Ердоган висловив готовність стати посередником в ім'я припинення палестино-ізраїльської війни. Про що говорять такі пориви турецького лідера? Чи може він відіграти значну роль у врегулюванні ситуації на Близькому Сході? Видання "Коментарі" із цими питаннями звернулося до експертів.
Реджеп Таїп Ердоган. Фото: з відкритих джерел
Ердоган не має необхідних важелів для вирішення проблеми
Аналітик, кандидат політичних наук Олеся Яхно міркує так:
"Немає сумнівів, що на фоні загострення на Близькому Сході буде низка пропозицій про посередництво з боку різних лідерів (які насамперед мають прямі чи опосередковані інтереси в регіоні). Адже всі розуміють, що в цю війну можуть вплутатися низка угруповань і навіть країни. Починаючи від
ліванської Хезболли,
закінчуючи Іраном. Ердоган традиційно намагається не займати чиюсь сторону, пропонуючи Туреччину саме як посередника. Так він поводиться в ракурсі російсько-української війни, так проявляє і в палестино-ізраїльській (не приховуючи, втім, симпатії до Палестини)".
Слід розуміти, зазначає експерт, що довга і кровопролитна війна на Близькому Сході здатна вдарити не лише по регіональних гравцях, а й по всьому світу (підвищення цін на нафту, міграційну кризу і так далі).
"Якби досягнення компромісу між Ізраїлем та Палестиною, до чого закликає Ердоган, було простою справою, це питання давно вирішили б. Але між ними є серйозні територіальні протиріччя, до того ж низці гравців (передусім Ірану) вигідно підтримувати напругу в
регіоні.
Поступове налагодження відносин Ізраїлю з низкою арабських держав (вже є мирні угоди з Йорданією та Єгиптом, на черзі була Саудівська Аравія), цілком могло підштовхнути Іран діяти активніше – і дати відмашку ХАМАС на кровопролитну атаку. Після чого пішла прогнозована жорстка відповідь у секторі Газа. Як наслідок – ні про які угоди між Ізраїлем та Саудівською Аравією в найближчому майбутньому не йдеться, – пояснює Олеся Яхно. – США явно намагалися сформувати на Близькому Сході ланцюжок держав, важливих для глобальної торгівлі, які мають добрі стосунки зі Штатами та Ізраїлем. У чому точно не був зацікавлений Іран". І ось ці геополітичні ігри, акцентує аналітик, не дадуть розв'язати ізраїльсько-палестинський вузол.
Такого рівня атака на Ізраїль, такого рівня жорстокість, масові страти – це скоординована операція, яку неможливо було провести силами самого ХАМАС, впевнена Олеся Яхно. І цікавими тут явно були Іран, а також Росія, яка вже збудувала цілу пропагандистську кампанію навколо ескалації на Близькому Сході.
"Ердоган демонструє правильний підхід у бажанні вирішити проблему. Але не має для цього необхідних важелів, враховуючи вже не лише територіальні, а й геополітичні протиріччя. Швидше за посередника між Ізраїлем і Палестиною може стати якась з арабських країн, яка має нормальні відносини з обома сторонами. Той самий Єгипет", – міркує аналітик.
Крім того, продовжує вона, слід розуміти, що Палестина – це фактично дві держави в одній, розділені територією Ізраїлю. На Західному березі річки Йордан править ФАТХ ("Рух за національне визволення Палестини" – воєнізована організація та політична партія; одна з провідних партій Держави Палестина). Там керує Махмуд Аббас зараз, за деякими даними, раптом зібрався в РФ. А є ХАМАС (у низці країн визнається терористичною організацією) як окрема структура, яка фактично захопила сектор Газа.
"Тож тут – не один суб'єкт. І з ким пропонує проводити переговори Ердоган? В Ізраїлі чітко дали зрозуміти, що з ХАМАСом вести
переговори ніхто не буде.
Їх винищуватимуть. Скоріше, Ердоган просто позначив свою позицію. Адже мовчати на тлі того, що відбувається, не можна. Майже всі великі гравці висловлюються. Китай традиційно у стилі – "треба припинити ескалацію". Росія щонайменше традиційно звинувачує у всьому Захід. Мовляв, замість того, щоб допомагати Україні, він би краще займався близькосхідним конфліктом. Плюс – російська пропаганда вибудовує свої версії того, що відбувається, спрямовані ще й проти України. Зрозуміло, що турецький лідер не міг залишатися осторонь. І закликав розібратися у причинах конфлікту. Що в поточних умовах, коли вже пролито стільки крові, коли зачеплені геополітичні інтереси країн, які намагаються змінити баланс сил у регіоні (або не дати цього зробити), просто неможливо". Немає сумнівів, наголошує Олеся Яхно, що тільки мирний договір між Ізраїлем та Палестиною здатний, якщо не покласти край конфлікту, то значно послабити напруженість. Але зараз вона констатує, це, на жаль, неможливо. Особливо, коли цьому так опираються ХАМАС і та сама Хезболла. Плюс — армія Ізраїлю (ЦАХАЛ) явно готова до наземної операції у секторі Газа. Тож конфлікт поки що у розвитку. І перспективи переговорів поки що не проглядаються.
Зважаючи на все, буде довга і кровопролитна війна
Політтехнолог, офіцер ЗСУ Віктор Таран звертає увагу, що Ердоган давно позиціонує себе в арабському світі як нового лідера, людину, здатну вирішувати геополітичні завдання, у тому числі на Близькому Сході. Та й загалом у зоні колишньої Османської імперії.
"Нагадаю, що території, де зараз розташовані Ізраїль, Палестина, сектор Газа, свого часу були частиною імперії Османської (Турецької). І відомо, що Ердоган заявляє якісь миротворчі ініціативи. Вже не вперше", – зазначає експерт.
Але, на його думку, навряд це перейде в якусь практичну площину. З низки причин.
По-перше, пояснює Віктор Таран, в Ізраїлі розуміють, що єдиний, з ким можна зараз спілкуватися в ракурсі конфлікту – це Катар. Саме там є керівництво ХАМАС. А тому саме з Катару пішли перші ініціативи щодо обміну полоненими.
По-друге, продовжує експерт, судячи з настроїв в Ізраїлі, там, в принципі, зараз не готові до жодних переговорів.
"Рівень ескалації, який мав місце минулими вихідними внаслідок нападу бойовиків ХАМАС на Ізраїль, був найвищим за останні 50 років. Такої кількості вбитих ізраїльтян (як військових, так і цивільних) за добу не було. Як і такого рівня жорстокості – з різаниною на молодіжному фестивалі, присвяченому єврейському святу збирання врожаю Суккот (сотні
вбитих мирних людей),
з іншими звірствами типу насильства, страт, масового захоплення заручників тощо. Ізраїль не може тепер вийти із цієї ситуації просто переговорами. І чітко дав зрозуміти, що діятиме жорстко. Зважаючи на все, буде тривала і кровопролитна війна", – робить висновок Віктор Таран. Читайте також на порталі "Коментарі" – який виклик стоїть перед Ізраїлем – висновки з подій на Близькому Сході.
Читайте Comments.ua в Google News
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.